Серед «нових» країн-членів Європейського союзу найдорожче купити землю сільгоспризначення в Польщі та Чехії – $10 300 та $8 000 за гектар відповідно. В Хорватії гектар коштує $7 000, в Румунії – та $6 150.
Найменша ціна, згідно з дослідженням журналу Landlord, – в Латвії. Тут земля коштує $1 400. Купити ділянку можуть навіть іноземці. Таке право вони отримують після 3 років оренди та ведення на ній фермерської діяльності.
$1 750 за гектар доведеться викласти в Словаччині. В Угорщині вартість досягає $4 500, в Болгарії – $4 650, в Естонії – $5 000.
Щоб стати власником землі в Польщі треба мати профільну освіту або досвід роботи на фермі. Максимальна площа ділянки у власності обмежена – 500 га. Ціни на землю регулює ринок.
Не втручається держава в регулювання цін і в Чехії. До 2011 року іноземці могли купити тут землю лише за умови, що вони перебували у шлюбі з громадянином країни, або вели сільськогосподарську діяльність в Чехії протягом трьох років. Нині іноземці купують землю без додаткових вимог.
В Україні земельна дискусія триває 26 років, але досі єдиної позиції не сформовано. Експерти прогнозують, що відкриття ринку землі принесе Україні $50 млрд інвестицій.
«Такої довготривалої земельної реформи, як у нашій державі немає ніде в світі. Водночас в України є чудова можливість уникнути невиправних помилок у впровадженні реформ, проаналізувавши іноземний досвід», – вважає Роман Граб, експерт Українського клубу аграрного бізнесу з питань земельних відносин.
Востаннє Верховна Рада продовжила дію мораторію на продаж сільгоспземель торік – до 1 січня 2018 року.
Нині Європейський суд з прав людини розглядає декілька скарг від українців на предмет дії в нашій державі заборони продавати й купувати землі сільгосппризначення.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!