ВАР розробила альтернативний законопроєкт щодо валютного регулювання в Україні

Верховна Рада України зареєструвала альтернативний до №8166 законопроєкт, розроблений експертами ВАР. Новим законопроєктом, на думку його авторів, усувається дискримінація легальних експортерів.

Про це на своєму сайті повідомила Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).

Йдеться про альтернативу до Проєкту Закону про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур № 8166, який був зареєстрований депутатами 1 листопада поточного року та сколихнув всю аграрну спільноту. Згідно з ним, під гарним приводом боротьби з неповерненням валютної виручки, фактично встановлюється монополія на експорт зерна великими гравцями ринку та вимивання обігових коштів у малих та середніх аграріїв. – розповіли експерти ВАР.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Основний законопроєкт (№8166) передбачає, що перед здійсненням експортної операції аграрій зобов’язаний щоразу відкривати новий експортний депозит та поповнити його на суму не менше 15 відсотків від фактурної вартості партії товару, яка експортується. Також, на думку ВАР, він містить абсолютно дискримінаційні норми та дозволяє експортувати без необхідності поповнення експортних депозитів для тих, хто вже попередньо поповнив такий депозит на 35 мільйонів доларів США.

ВАР стала на захист легальних експортерів та зареєструвала у ВРУ Проєкт Закону №8166-1 від 15.11.2022 “Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” щодо запровадження режиму експортного забезпечення”, – повідомляють аграрії.

На відміну від основного законопроєкту, альтернативний:

• не “вимиває” обігові кошти аграріїв на депозити і дає експортерам, які мають позитивну податкову історію (наявна сплата податків та повернення валюти в попередніх періодах) експортний овердрафт – сума на яку він може експортувати без необхідності поповнення рахунку;
• виправляє численні помилки основного законопроєкту №8166 і закриває лазівки для обходу системи.

У разі прийняття законопроєкту, ініційованого ВАР, держава дійсно отримає ефективний інструмент для боротьби з неповерненням валюти. Легальні аграрії, своєю чергою, не відчують навантаження від такого регулювання, бо на суму раніше сплачених податків та поверненої валюти зможуть проводити експорт товарів без грошової застави, – зазначили у ВАР.

З порівнянням основних норм ПЗУ №8166 та ПЗУ №8166-1 можна ознайомитись за посиланням.

Довідка: раніше в Раді зареєстрували законопроєкт № 8166, яким пропонують запровадити новий механізм, що забезпечить повернення валютної виручки в державу.

У пояснювальній записці йдеться про те, що сільське господарство є однією з найбільших галузей економіки, що забезпечує левову частку надходження валютної виручки, а тому найбільші зловживання та маніпуляції відбуваються саме на цьому ринку. Зокрема, ринок зерна активно використовується для “сірих” схем з валютою, зокрема “сірим” імпортом, та подальшої легалізації (відмивання) доходів через експорт сільськогосподарської продукції та бюджетне відшкодування ПДВ. Крім того, відсутні гарантії та відповідальність за неповернення валютної виручки (зокрема якщо експорт здійснюється компаніями-одноденками).

Проєктом Закону пропонується внести зміни до Митного кодексу України, Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, якими передбачити запровадження режиму попередніх експортних депозитів при експорті товарів, які класифікуються за кодами товарів згідно УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот).

Зокрема, проєктом передбачаються, що:

1. експорт пшениці, ячменя, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, олії, макухи та шроту може здійснюватися лише після депонування не менше ніж 15 % митної вартості партії товару шляхом поповнення попереднього експортного депозиту експортера з власного поточного рахунка в банку;
2. поповнення попереднього експортного депозиту може не здійснюватися, якщо сукупна сума всіх попередніх експортних депозитів експортера становить більше 35 млн доларів США (і ця сума не перевищує 15 % митної вартості партії товару);
3. після повернення валютної виручки в Україну, депоновані кошти повертатимуться експортеру в повному обсязі, а у разі часткового повернення – пропорційно до повернутої суми;
4. якщо експортер порушує строки для повернення валютної виручки, сума поповнення попереднього експортного депозиту перераховується до державного бюджету;
5. випуск у митний режим експорту та пропуск за межі митної території України товарів, згідно УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот) здійснюється митними органами на підставі довідки, що підтверджує поповнення попереднього експортного депозиту або довідку про консолідовану суму попередніх експортних депозитів.

Нагадаємо, ймовірні втрати бюджету від діяльності агротрейдерів складають 4,8 млрд грн податків. Неповернення ними валютної виручки може скласти 1,8 млрд дол. США.

Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” звернулась до Голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Тим часом готівковий курс долара в Україні продовжує зростання через психологічні чинники.

Натомість Національний банк України зберігатиме фіксований курс, доки бачитиме, що переваги від цієї фіксації перевищують недоліки такого курсового режиму.

Валерія Пепеля