В Європарламенті схвалили поправки для послаблення правил щодо ГМО

7 лютого Європейський парламент прийняв свої зміни до правил, що стосуються використання нових геномних технологій (NGT).

Під час пленарного засідання за текст проголосували 307 депутатів, 263 проголосували проти, а 41 утрималися від голосу, повідомляє Euractiv.

Законодавці згодилися на створення двох категорій NGT: перша категорія стосується модифікованих генів рослин, які не можна відрізнити від традиційних, і друга – рослини з більш складними модифікаціями, які все одно підпадають під суворіші правила.

Депутати Європарламенту вимагають, щоб всі продукти, отримані за допомогою NGT, обов’язково маркувалися, а не маркування рослин NGT 1, як було запропоновано комісією, обмежено лише насінням. Водночас депутати проголосували за обмежене використання NGT у виробництві органічних продуктів, оскільки їх сумісність потребує подальшого вивчення.

Паралельно Європарламент підтримав повну заборону на патентування NGT, щоб уникнути правової невизначеності та залежностей для фермерів. Зараз Рада ЄС повинна визначити свою позицію щодо цього питання.

В той самий час міністри сільського господарства ЄС не змогли досягти згоди щодо пом’якшення правил щодо NGT через різні погляди щодо співіснування з органічним землеробством та питань патентування.

Паскаль Канфін, голова комітету ENVI Європейського парламенту, вважає, що без узгодження в той же день, законодавство, ймовірно, не буде прийняте до червневих виборів до ЄС. Європейська асоціація насіннєвої промисловості Euroseeds привітала рішення, називаючи його значним кроком вперед для інновацій у сільському господарстві.

Заявили, що NGT допоможуть сільському господарству адаптуватися до зміни клімату та що розглядати їх як ГМО є застарілим підходом. У “Грінпісі” наголосили, що не існує достовірних доказів того, що NGT можуть впоратися з наслідками зміни клімату.

Які ще законодавчі зміни в ЄС нещодавно були

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про відкликання спірного законопроєкту, спрямованого на скорочення використання пестицидів у ЄС. Причиною стало те, що це спровокувало протести з боку аграрного сектору.

Запропонований у червні 2022 року Регламент сталого використання (SUR) планував зменшити використання пестицидів удвічі до 2030 року та повністю заборонити їх у чутливих зонах, таких як міські зелені зони, сприяючи використанню менш ризикованих альтернатив.

Це рішення було ухвалено на тлі зростаючого протистояння правих проти Європейської зеленої угоди та широких протестів фермерів, які серед іншого скаржилися на навантаження, яке створюється екологічним законодавством.

24 жовтня 2023 року Комітет з навколишнього середовища Європейського Парламенту (ЄП) ухвалив проєкт рішення, що пропонує зменшення використання всіх хімічних пестицидів.

Згідно з повідомленням Європейського парламенту, депутати проголосували 47 проти 37 з двома утрималися голосами, пропонуючи зменшити використання та ризику хімічних засобів захисту рослин у ЄС до 2030 року принаймні на 50%, а також використання так званих “більш небезпечних продуктів” на 65% порівняно з середніми показниками 2013-2017 років.

Розробники заявляли, що кожна країна-член має прийняти національні цілі та стратегії, основані на обсягах проданих за рік хімічних засобів захисту рослин, їх рівні небезпеки та розмірі сільськогосподарської території. Потім Єврокомісія перевірить, чи потрібно зробити національні цілі більш амбітними для досягнення цілей ЄС до 2030 року.

Депутати Європарламенту пропонували заборонити використання хімічних пестицидів (за виключенням тих, що дозволені для органічного землеробства та біологічного контролю) у чутливих зонах та в межах п’ятиметрових буферних зон, таких як міські зелені насадження, парки, дитячі майданчики, громадські доріжки та території Natura 2000.

Нагадаємо, у Болгарії фермери, які вирощують зерно та інші продукти, розпочали безстрокові протести відповідно до повідомлення Bulgarian News Agency. Вони оголосили про блокування доріг по всій країні з вівторка, 6 лютого.

Іспанські фермери, долучившись до своїх колег в інших країнах Європи, у вівторок, 6 лютого, взяли участь у блокуванні руху на кількох головних автомагістралях країни, наголосивши на спільних проблемах аграріїв.

Асоціація “Сила фермерів” оголосила 12 лютого про проведення п’яти акцій протесту по всій Молдові. Учасники акцій планують блокувати дороги, зокрема біля контрольно-пропускного пункту у Леушенах.

Фермери у Нідерландах організували протести 6 лютого, під час яких вони спалювали сіно та шини на дорогах, а також запускали феєрверки. Згідно з даними поліції, на всі виклики не було можливості реагувати, як повідомляє rtlnieuws.nl.

Фермери з Польщі готуються до повторного блокування одного з пунктів пропуску на кордоні з Україною, а саме КПП “Дорогуськ – Ягодин”. Цю інформацію передає Державна митна служба України через Telegram.

Єврокомісія планує торговельні заходи щодо України після того, як Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина у спільному листі до ЄК зажадали введення імпортних мит на українське зерно через нібито недобросовісну конкуренцію.

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини подали спільний лист до Єврокомісії, в якому висловили вимогу про введення імпортних мит на українське зерно.

Після оголошення грецькими фермерами збільшення протестів, включаючи блокування автошляхів та можливий марш на Афіни наступного тижня, уряд висловив готовність до зустрічі з прем’єром та представниками протесту, але лише за умови, що блокування буде припинено.

Європейська комісія планує розробити проєкт постанови, який передбачатиме продовження безмитного режиму для експорту з України до середини 2025 року. Проте, польська пропозиція щодо відновлення тарифних квот на агропродукцію була відхилена, і розглядається можливість введення системи ліцензування.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський опублікував позиційний документ щодо аграрних протестів, в якому закликав Євросоюз до спрощення та дебюрократизації спільної аграрної політики.

Фермери з Польщі готуються до повторного блокування одного з пунктів пропуску на кордоні з Україною, а саме КПП “Дорогуськ – Ягодин”. Цю інформацію передає Державна митна служба України через Telegram.

Польські фермери влаштували протести на двох інших пунктах пропуску, і знову заблокували рух на «Медика – Шегині»,

З 9 лютого польські перевізники також заблокували три автомобільні пункти пропуску –  “Ягодин”, “Рава-Руська” і “Шегині”. Наразі не можуть проїхати до Польщі й в Україну всі види транспорту.

Прикордонники попереджали, що  9 лютого о 10.00 розпочнеться страйк польських фермерів на ділянках, що межують з українськими пунктами пропуску «Ягодин», «Рава-Руська» та «Шегині». Ускладнення руху для вантажівок через пункти пропуску «Устилуг» та «Угринів» можливе з 12 лютого.

Польські фермери оголошували про намір здійснити новий страйк на кордоні з Україною ще 3 лютого, аби висловити своє незадоволення рішенням Європейської комісії щодо України. Про це інформується на сайті профспілки фермерів “Солідарність”.

Угорські прикордонники попереджають про акції протесту фермерів 9 лютого на автошляху до пункту пропуску «Захонь», що навпроти українського «Чоп (Тиса)». Попередньо, учасники акції не блокуватимуть пропуск автотранспорту.

На пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ” на українсько-польському кордоні поляки розпочали висипати зерно з українських фур просто на землю. 

Фермери Польщі заявили, що планують заблокувати перевантаження української сільгосппродукції на станції Ізов.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати