В ЄС розробили стратегію зменшення залежності від українського білка в кормах для тварин

Європейська комісія розробила стратегію, спрямовану на зменшення залежності від імпорту протеїнів із третіх країн, з метою диверсифікації джерел білка для кормів тварин.

Як повідомляє  Euractiv, дослідження, замовлене Генеральним директоратом з сільського господарства ЄК, вказує на те, що виробництво кормів для свиней і птиці найбільше залежить від імпортних протеїнів. Згідно з дослідженням, лише 29% білка для кормів тварин виробляється в Європейському Союзі. Наприклад, 23% макухи та 3% соєвої макухи виробляються в Європі, тоді як основна частина імпортується з Америки для традиційного сектора та з Африки чи Азії для органічного сектора.

Основною причиною такої залежності дослідники вважають відсутність конкурентоспроможності європейських білкових культур, таких як соя, соняшник, ріпак і бобові. Ці культури поки не можуть конкурувати з імпортними аналогами за ефективністю та продуктивністю.

Раніше субсидії, що надавалися агровиробникам у рамках Спільної аграрної політики (CAP), були основним видом підтримки, проте їхній вплив зменшився через ризик перевиробництва. Наразі CAP підтримує 1 мільйон гектарів посівних площ, але цей обсяг може бути збільшений до 7,8 мільйона гектарів, що дозволило б ЄС знизити імпорт білка на половину.

Дослідники також пропонують використовувати інструменти страхування врожаю для стимулювання виробництва білкових культур і рекомендують посилити підтримку таких заходів у межах CAP.

Щоб диверсифікувати джерела білка, експерти радять замінити імпортовану сою на інші високобілкові культури, такі як соняшник, ріпак або бобові. У довгостроковій перспективі пропонується розвивати альтернативні білки, наприклад, з комах і водоростей.

Європейська комісія зазначає, що промислове тваринництво в Європі зосереджене навколо великих портів, що надає імпортним джерелам протеїну конкурентну перевагу над внутрішнім виробництвом. Для розв’язання цієї проблеми дослідження рекомендує розвиток транспортної інфраструктури, зокрема залізниць, каналів і річкових споруд, щоб зменшити витрати на доставку білка від виробника до споживача.

Європейська комісія також визнає, що, попри політичну волю, повне усунення імпорту білкових продуктів займе десятиліття.

Крім того, дослідження пропонує диверсифікувати джерела протеїну, залучаючи близьких партнерів, таких як Україна, для зниження ризиків, пов’язаних з логістичними перебоями.

Експерти підкреслюють, що зменшення залежності від імпортних білків потребує збалансованого та скоординованого впровадження всіх альтернатив на рівні ЄС, а також національному та регіональному рівнях. Вони відзначають успішний досвід країн, таких як Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина та Нідерланди, у впровадженні своїх «білкових планів».

Нагадаємо, на ринку відзначають зростання ціни на українську кукурудзу, повідомляють аналітики Spike Brokers. Один з основних ринків збуту для України — Північна Африка, в очікуванні відвантажень та пропозицій з Аргентини, які будуть активнішими з початку травня.

Наразі немає офіційних даних, скільки Україна зможе експортувати до ЄС кукурудзи і не потрапити під квотування. У Мінагрополітики виданню Latifundist.com назвали цифру у 11,2 млн т. Аналітики Barva Invest теж говорять, що річна квота на кукурудзу може бути у межах 11,2 млн т.

Європейська комісія планує розробити проєкт постанови, який передбачатиме продовження безмитного режиму для експорту з України до середини 2025 року. Проте, польська пропозиція щодо відновлення тарифних квот на агропродукцію була відхилена, і розглядається можливість введення системи ліцензування.

Україна розглядає можливість припинення надання субсидій у сфері сільського господарства в обмін на послаблення вимог, що встановлені Європейським зеленим курсом, під час переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Про це розповів український чиновник, виступаючи у ролі джерела агентству Reuters, підкресливши при цьому конфіденційність своїх висловлювань.

Європейська комісія (ЄК) висуває пропозицію на продовження та оновлення угоди про автомобільні перевезення з Україною. За даними ЄК, запропоновані зміни сприятимуть покращенню практичної реалізації угоди, зберігаючи її цілі та обсяг.

В Аргентині рідкісна чума листоїда скоротила очікуваний урожай кукурудзи на 2023/2024 роки приблизно на 1,3 мільярда доларів, зазначив директор з економічних досліджень на зерновій біржі Росаріо, після того, як ця хвороба різко знизила прогнози врожаю, передає Reuters.

Європейська Рада висунула пропозицію щодо розширення пропускної здатності “шляхів солідарності” для експорту українського зерна.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати