Скасування святкових днів після початку війни трохи пригальмувало падіння економіки України у 2022 році. Водночас зараз цей фактор не є визначальним і важливим.
Про це йдеться в інтерв’ю заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука агентству “Інтерфакс-Україна“.
Крім того, робота у святкові дні стосується передусім державного сектору.
“Бізнес вільний визначати графік своєї роботи самостійно, і не всі компанії насправді притримуються встановлених державою правил”, – пояснив заступник голови НБУ.
Ніколайчук також зазначив, що у 2023 році вже немає ефекту бази порівняння. “Це був той фактор, який зумовив зниження негативного ефекту на ВВП 2022 року. Тож наразі він не є якимось визначальним і важливим”, – додав він.
Читайте також: Уряд виділить додаткових 1320,2 млн на гранти за програмами “єРобота” на розвиток власного бізнесу
Як відомо, ухвалений Верховною Радою у березні 2022 року закон суттєво змінив трудове законодавство, оскільки під час воєнного стану запроваджуються обмеження прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією. Законом скасовано усі святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП).
За оцінкою НБУ, у 2023 році економіка України зросла більш ніж на 5% після падіння на 28,8% у 2022 році.
Нагадаємо, в абсолютній кількості пропозицій роботи в Україні лідирують Київська, Дніпропетровська, Львівська, Одеська та Харківська області. У цих пʼяти регіонах зосереджено 63% робочих місць.
Найбільшу кількість відгуків на вакансії отримують роботодавці в Київській, Харківській, Вінницькій, Волинській та Львівській областях. А от найменшу — у Закарпатській, Херсонській, Чернівецькій, Черкаській та Житомирській області.
Водночас найважче рекрутерам закривати вакансії ендоскопіста, гірника, ендокринолога, гастроентеролога, порізчика, гірудотерапевта, штампувальника, майстра виробничого навчання.
Найбільше зросли зарплати саме в категорії “Охорона, безпека” — на 19%. Це пов’язано з військовим рекрутингом, адже таким фахівцям пропонують від 25 000 грн до 125 000 грн. Рейтинг посад із найвищими зарплатами (крім керівників та сфери ІТ) також очолюють спеціалісти, які потрібні війську: інженер дронів, пілот (75 000 грн) та звʼязківець (67 500 грн).
Серед цивільних професій найбільші зарплати:
- 58 500 грн — медіабаєр;
- 50 000 грн — ендодонтист;
- 45 000 грн — водій-міжнародник;
- 40 000 грн — рієлтор;
- 37 500 грн — рихтувальник;
- 36 000 грн — бізнес-аналітик;
- 35 000 грн — медіапродюсер;
- 34 000 грн — арматурник;
- 33 750 грн — автослюсар.
Валерія Пепеля