Усім по сто або яким буде ринок сільськогосподарської землі в Україні

Його величність МВФ і коронавірус

Важко сказати напевно, чим би закінчилася (а чи закінчилася б взагалі?) сага із запуском ринку землі. Законопроєкт Сольського №2178‑10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» з моменту свого входження в стіни парламенту змінився до невпізнання.

Зі стартових 200 000 га в одні руки залишилося усього 100 га. Право володіти землею іноземцям взагалі віддали на розсуд (себто на референдум) українському народу, на продаж держземель наклали бан, а решта тез на шести сторінках горе-документа були настільки відкоректовані, що, здається, і сам автор законопроєкту не згадає його у первинному вигляді.

Противники запуску ринку землі настільки тужилися в бажанні заспамити ініціативу, що не цуралися вдаватися до найбрудніших методів боротьби. Спершу у проєкт внесли 4018 правок, більшість з яких дублювалися і не мали жодного змістовного навантаження, а потім змусили кожну з них розглядати окремо в сесійній залі.

Та це лише один бік медалі, інший — вуличні мітинги, провокації та криваві протистояння з правоохоронцями. Починаючи з 6 лютого, коли погоджений аграрним комітетом документ потрапив на Грушевського, розгляд земельного питання автоматично перетворювався на головну тему дня. Були і депутатські бійки, і зламані мікрофони, і численні пікети. Опозиційні медіа рясніли провокативними інтерв’ю усіляких експертів і тоннами викидали в інформполе сміття на кшталт «все пропало», «злочинна влада продає останнє» та «як українець стане рабом на своїй землі».

Словом, усе зводилося до того, що фінальне голосування може перерости ледве не у третій Майдан. Втім, у справу втрутилися непередбачувані обставини, що змусили нардепів йти ва-банк.

Менш ніж за місяць пандемія COVID­19 захлеснула Україну. Жорсткий карантин, паралізація промисловості, експортні обмеження призвели не просто до стагнації економіки й суттєвого падіння ВВП, але й поставили країну на межу дефолту. Зрозуміло, що знайти рятівні мільярди для подолання кризи можна було тільки у МВФ. Однак Фонд гроші під пусті обіцянки не дає, терпляче очікуючи виконання восьми поставлених вимог. І в той момент, коли українській владі, говорячи шаховою термінологією, поставили шах, оперативного узаконення потребували два законопроєкти. Один з яких — ринок землі, інший — про зміни до банківського законодавства.

Читайте: ВР може прийняти закон про аграрні розписки

28 березня президент на зустрічі з депутатською фракцією «Слуга Народу» погодив правки до земельного законопроєкту, дещо здивувавши громадськість двома ключовими пунктами: зменшенням концентрації землі в одних руках до 100 га та відмовою у продажі державної землі. Зрозуміло, що такий «хід конем» був спрямований на залучення підтримки фракцій «Європейська солідарність» та «Голос», бо своїх голосів у нібито монобільшості вже бракувало.

Після чого було звернення президента до громадськості, де прямо було заявлено про загрозу дефолту і шляхи його уникнення: «Наша країна через коронавірус фактично опинилася на роздоріжжі й має два шляхи. Перший — це ухвалення двох життєво важливих законів. Після чого ми одержимо підтримку від наших міжнародних фінансових партнерів у розмірі щонайменше $10 млрд. Це потрібно для стабілізації економіки країни та подолання кризи. Інакше — другий шлях. Це — провал цих законів. Після — занепад економіки й навіть загроза дефолту».

«Штірліц ніколи не був такий близький до провалу»

Позачергове засідання Ради, на якому зареєструвалися 292 народних депутати, розпочалося 30 березня о 14:00. Відразу стало зрозуміло, що продавити два доленосні законопроєкти буде не просто, враховуючи рішучу налаштованість опозиційних сил за будь-що не допустити відкриття ринку землі.

Захисні маски, рукавиці та окуляри (необхідні заходи безпеки від коронавірусу) на нардепах лише додавали колоритності важливому засіданню. До розгляду земельного законопроєкту народні обранці приступили о 16:30, й перед ними стояло непросте завдання: менш ніж за добу розглянути майже 700 правок та провести фінальне голосування.

Ситуація в сесійній залі з плином кожної години загострювалася все більше. Представники ОПЗЖ та «Батьківщини» погодження практично кожної правки супроводжували гнітючими коментарями та намагалися усіляко зірвати голосування. Зрештою, опівночі народним обранцям таки вдалося фіналізувати численні поправки і приступити до голосування. До сесійної зали завітав президент, аби, вочевидь, особисто зафіксувати або факт свого фіаско, або ж вікторії.

Момент істини настав о 00:41, коли система «Рада» зафіксувала «зелені» 259 голосів — ринок землі відкрито.

Та чи відркрито? Опозиційні сили навіть після програної війни намагаються всунути палиці в колеса. У ВР вже зареєстровано 5 законопроектів, які блокують імплементацію прийнятого закону. В одних постановах пропонується продовжити мораторій на продаж землі до 1 січня 2020 року, в інших – відкрити ринок землі тільки після проведення всенародного референдуму. Якби там не було, та вже зараз стає зрозуміло, що вільний обіг земель дозволить залучити мільярдні інвестиції. А в нинішніх умовах економічної стогнації, в яку пандемія COVID-19 із кожним днем ще більше поглинає Україну, земля дійсно може стати рятівним колом.

Дев’ять основних положень прийнятого законопроєкту №2178‑10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»

1. Запуск ринку землі— з липня 2021 року (у порівнянні з попередніми варіантами відкладається на рік).
2. Право придбання землі одразу після відкриття ринку отримують фізичні особи, а з 2024 року — юридичні особи.
3. Комунальні та державні землі не дозволяється продавати. Державні землі передадуть у розпорядження громад, і вони зможуть лише здавати їх в оренду, але не продавати. Аналогічно буде з тими землями, які залишаться у держави.
4. Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб — до 100 га, для юридичних осіб (з 2024 року) — 10 000 га.

При цьому:

• Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати 10 000 га. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше 10 000 га.
• Якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї, вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

5. Право власності на земельні ділянки можуть набувати банки в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на торгах протягом двох років із дня набуття права власності.
6. Юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, що не є громадянами України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.
7. Взагалі забороняється право власності на земельні ділянки (навіть у випадку схвалення допуску іноземців на референдумі):

• юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземці — на землі державної та комунальної власності, а також на землі, виділені власникам паїв та які розташовані ближче 50 км від держкордону України (крім держкордону, який проходить морем);
• юрособам, учасниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни РФ;
• особам, які належали або належать до терористичних організацій;
• юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземні держави;
• юрособам, де неможливо встановити кінцевого бенефіціара;
• юрособам, бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах;
• фізичним та юрособам, щодо яких застосовані санкції;
• юрособам, зареєстрованим у державах, включених до списку тих, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

8. Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.
9. Не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, що підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Текст: Роман Кирієнко