Українську агропродукцію найбільше купують Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина

Попри війну, Україна лишається одним із ключових постачальників агропродукції до ЄС. Найбільше закуповують Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина. У планах на 2025 рік — вихід на три десятки нових ринків і перехід до експорту з високою доданою вартістю.

Про це повідомив Комітет аграрної та земельної політики з посиланням на Мінагрополітики.

Україна продовжує відігравати ключову роль у глобальній продовольчій безпеці, зберігаючи стабільний експорт агропродукції навіть в умовах воєнного стану. Як повідомили у профільному комітеті Верховної Ради, лідерами серед імпортерів українських аграрних товарів залишаються чотири європейські країни:

• Іспанія – $2,7 млрд
• Нідерланди – $1,6 млрд
• Італія – $1,3 млрд
• Німеччина – $1,2 млрд

Загалом, за останній рік Україна експортувала аграрної продукції на $24,5 млрд. Проте це майже вдвічі менше, ніж, наприклад, у Польщі, де річний агроекспорт сягає $56 млрд.

Головна причина різниці — низька додана вартість українського експорту. Україна переважно продає сировину — зокрема зернові, — тоді як у Європейському Союзі продукцію глибоко переробляють. Як наслідок, середня вартість тонни українського експорту — лише $309, тоді як у Польщі — $1560.

За останній рік Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, зокрема:

• пшениця — 15,566 млн тонн
• кукурудза — 21,565 млн тонн
• ячмінь — 2,314 млн тонн
• жито — 10,8 тис. тонн

Від початку червня 2025 року вже відвантажено понад 1,668 млн тонн зерна.

Наразі уряд працює над розширенням географії агроекспорту. У планах на 2025 рік — вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. При цьому стратегічною метою є відмова від сировинної моделі та розвиток переробної промисловості, аби збільшити прибутковість агросектору та зміцнити економіку України.

Нагадаємо, раніше у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкти №13414 і №13415, які передбачають часткову компенсацію інвестицій у переробну промисловість через податкові зобов’язання. Це дозволить українським підприємствам повертати частину коштів, вкладених у модернізацію виробництва, через механізми податку на прибуток, імпортного ПДВ та інших зборів. Ініціатива є частиною політики “Зроблено в Україні”.