Делегати з понад 180 країн, зокрема з України, 4 міжурядових та 18 неурядових організацій поділилися досягненнями своїх країн та затвердили п’ятирічний план впровадження Глобальної стратегії щодо прискорення боротьби з тютюнопалінням. Ці питання були обговорені під час 10 Конференції Сторін Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну, як повідомляє Міністерство охорони здоров’я.
На цьогорічній Конференції Сторін обговорювалась подальша стратегія щодо боротьби з тютюнопалінням у контексті досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Це охоплювало обмеження транскордонної реклами та спонсорства тютюнових виробів, захист навколишнього середовища від наслідків вживання тютюну та маркування продуктів.
Заступник міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін підкреслив, що контроль продажу, обмеження реклами, створення послуг підтримки для курців у системі охорони здоров’я та законодавчі зміни, спрямовані на зменшення кількості потенційних курців, є пріоритетними завданнями для України та відповідають Глобальним цілям.
“Глобальна боротьба з епідемією тютюнопаління на рівні кожної країни вимагає постійного моніторингу та швидкого реагування на виклики, пов’язані як з продажем та рекламою тютюну, так і з регулюванням інноваційних тютюнових продуктів, таких як електронні сигарети й тютюнові вироби для нагрівання, та впливом сигаретного диму на здоров’я людини. За даними ВООЗ, третьою за значущістю причиною смертності у світі є хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), найбільш уразливі до ХОЗЛ завзяті курці. Тому питання контролю продажу, рекламних обмежень, створення сервісів і послуг допомоги курцям в системі охорони здоров’я та законодавчі зміни, які сприятимуть зниженню кількості потенційних курців, — пріоритетні для нашої країни та збігаються з Глобальними цілями. У рамках співпраці з Офісом Бюро ВООЗ в Україні та міжнародними партнерами продовжуватиме посилювати боротьбу з тютюнопалінням задля захисту здоров’я українців”, — зазначив заступник Міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін під час Конференції Сторін Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
За представленими звітами, щорічно у світі викидається 4,5 трильйона недопалків сигарет, що становить 1,69 мільярда фунтів токсичного сміття, що містить пластик. У певних умовах, таких як сонячне світло і вологість, сигаретні фільтри розпадаються на дрібні пластикові частинки, внаслідок чого з них виходять деякі з 7 тисяч хімічних речовин, що містяться в одній сигареті.
Рамкова конвенція ВООЗ з боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) є міжнародним договором, укладеним у 2003 році з метою протидії епідемії тютюнокуріння у світі. Україна ратифікувала РКБТ ВООЗ у 2006 році.
Нагадаємо, у 2023 році надходження до Держбюджету України від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби склали рекордні 80,3 млрд грн, що на 21,3 млрд грн або 36% більше ніж у 2022 році (59 млрд грн) та на 26,5% більше ніж у 2021 (63,5 млрд грн), повідомляє Центр громадянського представництва “Життя”.
З 11 січня 2024 року набувають чинності нові норми щодо маркування пачок тютюнових виробів. Це важливий етап імплементації директиви Єврокомісії 40/2014, яка передбачає комплекс заходів для захисту населення від шкоди тютюнових виробів та електронних сигарет.
Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачається запровадження з 1 січня 2026 року електронної марки акцизного податку. Законопроєкт №8287 у другому читанні підтримали 252 депутата.
Нова фабрика Philip Morris в Україні вироблятиме менше сигарет, ніж харківська. Потреби в такій кількості сигарет уже немає. Про це розповів керівник українського представництва компанії Максим Барабаш.
13 січня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкти №8286 та №8287 щодо введення електронної акцизної марки на алкоголь та тютюнові вироби. Зокрема, законопроєкт №8286 передбачає запровадження електронної марки акцизного податку — QR-коду, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів. Таким чином, можна ідентифікувати продукцію і відстежити її переміщення від виробника/імпортера до кінцевого продавця у роздрібній мережі, включаючи перевізників таких товарів. Зробити це можна буде в “Дії”. Саме Мінцифри розроблятиме та впроваджуватиме систему.
З 1 січня 2022 року акцизна ставка на алкоголь в Україні підвищилася в середньому на 5%. Змінено не лише ставку акцизного збору, а й саму систему її розрахунку. Підвищення передбачено законом щодо внесення змін до Податкового кодексу України (№5600).
Маргарита Юзяк
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!