Україна може втратити до 4 млрд євро щорічно через припинення торгівельних преференцій з ЄС
Україна ризикує втратити від 3,5 до 4 млрд євро щорічно, якщо Європейський Союз не продовжить дію торгівельних преференцій, які діють з 2022 року. Термін їхньої дії закінчується 6 червня 2025 року, і без продовження Україна повернеться до зони вільної торгівлі з квотами та митами, що завдасть удару по ключових галузях економіки, зокрема агропромисловому комплексу.
Про це йшлося на спільних слуханнях Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку та Комітету з питань аграрної та земельної політики, присвячених стратегії поглиблення торгівельно-економічних відносин України та ЄС.
Українська економіка може втратити від 3,5 до 4 млрд євро щорічно, якщо Європейський Союз не продовжить дію торгівельних преференцій, які діють з 2022 року. Це стало головною темою обговорення на слуханнях, де презентували дослідження “Стратегічні орієнтири поглиблення торгівельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу”, проведене за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
З 2014 року, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, частка Європи у зовнішньоторгівельному обороті України зросла з 30% до 56% у 2023 році. Експорт товарів до ЄС у 2023 році сягнув $23,4 млрд, що становить 64,6% загального експорту України. Це свідчить про переорієнтацію української економіки з ринків СНД на європейські.
Однак після 6 червня 2025 року ЄС може припинити дію пільгового режиму вільної торгівлі, що призведе до повернення до старої конфігурації торгівельних відносин – з квотами та митами. Це загрожує серйозними втратами для української економіки, зокрема для агропромислового комплексу.
Особливу стурбованість викликають квоти на товари, щодо яких у червні 2024 року ЄС запровадив захисні механізми в рамках автономних торгівельних заходів (АТЗ). Це стосується м’яса птиці, яєць, цукру, овса, кукурудзи, круп та меду. Обмеження були введені у відповідь на протести фермерів у країнах Центральної Європи, які скаржилися на конкуренцію з боку української продукції.
Заступник виконавчого директора компанії МХП Юрій Мельник підкреслив важливість прозорої взаємодії з європейськими партнерами:
“Ми, як бізнес, сповідуємо принципи прозорості та чесності. Останнім часом ми налагодили співпрацю з дипломатичним корпусом, щоб підтвердити, що в Україні дотримуються європейських стандартів”.
Голова Комітету Ради з питання аграрної та земельної політики Олександр Гайду виділив три можливі сценарії:
- Продовження пільг – найвигідніший варіант для України.
- Повернення до умов 2021 року – це призведе до збитків у розмірі $3 млрд для українських виробників.
- Пошук компромісних рішень – забезпечення стабільного доступу української продукції до ринків ЄС.
Окремою проблемою є запровадження ЄС з 2026 року плати за вуглецеві викиди в рамках механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Український експорт CBAM-продукції до ЄС у 2023 році склав $3,6 млрд, що становить 15,4% товарного експорту до ЄС.
Автори дослідження пропонують на перші п’ять років звільнити імпортерів з ЄС від обов’язку купувати CBAM-сертифікати при ввезенні української продукції. Це дозволить уникнути негативних наслідків для обох сторін.
Ефективна інтеграція України в європейську економіку може принести значні результати. За 10 років ВВП України може подвоїтися, а частка переробної промисловості у ВВП зросте з 7,6% до 20,4%. Інвестиції у розмірі $90 млрд у будівництво 570 заводів забезпечать створення 815 тисяч нових робочих місць.
Гендиректор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов наголосив:
“Ми хочемо донести до європейських партнерів, що український бізнес не є загрозою для європейського ринку. Ми можемо стати надійними та вигідними партнерами”.
