Проблеми з логістикою на західних кордонах України були передбачені, і в таких ситуаціях необхідно змінювати стратегію, за словами генерального директора Української аграрної конфедерації (УАК) Павла Коваля, як зазначено УАК.
Згідно з ним, корінь проблеми полягає в тому, що держава не має належних робочих стратегій.
Павло Коваль підкреслює, що деякі галузі бізнесу та волонтери активніше діють, ніж держава. Коваль зазначає, що ситуація з Польщею – лише один із багатьох проявів системних проблем у Європі, включаючи вплив війни.
«У парламентсько-президентській республіці у профільному комітеті (ВРУ. — Ред.) повинні народитись стратегії, Кабмін їх повинний затвердити, а міністерства реалізовувати. Не робиться цього», — додає експерт.
Він зауважує, що в Європі не визнають потенціалу України, та що рішення потребуватиме складних переговорів.
Коваль закликає до розробки комунікаційної стратегії для вирішення проблем, замість фокусування на надмірній увазі на певних аспектах, як, наприклад, транзит через Польщу.
«Польський кейс — це тільки один із проявів більш системних проблем, які є не у спілкуванні України з Польщею, а всередині Європи зокрема. І одним із драйверів, одним із шоків зовнішніх є, зокрема, і війна наша. Європа буде змінюватись, і нам потрібна стратегія: вже говорити не про те, як із поляками торгувати малиною і соками, нам потрібно говорити, як ми будемо найближчі 2, 10, 30 років жити з Європою в цілому. Вврто пояснювати, які переваги в Європі разом із Україною там будуть», — пояснює Павло Коваль.
Він закликає повернутися до стратегічного мислення та розвитку концепцій, зокрема в сфері м’ясопереробного комплексу.
«27 урядів, 27 столиць і Брюссель — будуть складні переговори. І до цього потрібно готувати комунікаційну стратегію, а не тільки думати, як прожити польські вибори та вирішити проблему з транзитом через Польщу. Ми сьогодні через Польщу транзитуємо 100 тис. т зерна, а всього за березень 5,2 млн т експортували. Забудьте про той транзит, він нічого не вирішує. Нас уводять від суті, розумієте. І це комусь вигідно. І таких питань багато в Україні, коли нас — тих, хто може мислити, аналізувати, відводять від суті. А треба повернутись до базових, концептуальних речей, зокрема до стратегування м’ясопереробного комплексу», — підсумував Коваль.
Нагадаємо, більшість агропродукції з України експортується морем, обходячи Польщу, але є товари, які не можна транспортувати морським шляхом. Хоча 86% агропродукції експортується морем через порти Одеси та Дунайського регіону, але є товари, які не можуть бути доставлені морським шляхом, і на них є попит, наприклад, у німецьких споживачів, які не можуть отримати цукор та вівсянку з Чернігівщини через порт у Гамбурзі. Це призводить до значних логістичних витрат.
На митному пункті “Угринів-Долгобичув” на кордоні з Польщею знову відбувається обмеження проїзду вантажних транспортних засобів з боку поляків. Цю інформацію передала Державна прикордонна служба України.
Польща та Україна наразі ведуть переговори щодо впровадження системи ліцензування на сільгосппродукцію. Згідно з повідомленням міністра розвитку і технологій Польщі Кшиштофа Гетмана, Варшава також має надію на припинення транзиту українського зерна з 1 квітня.
Блокування кордону призводить до збитків в обох країнах. Щодо постачання харчових продуктів логістика стає дорожчою, але це майже не впливає на ціну товарів. Однак через підвищення цін на логістику можливо, що торгові мережі відмовляться від раніше запланованих знижок на товари.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), провівши опитування серед своїх членських компаній, встановила, що 98% опитаних компаній стикнулися зі зростанням транспортних витрат через страйки на західному кордоні. Про це повідомляє пресслужба ЄБА.
Литовські виробники зерна стверджують, що головною їхньою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у великій кількості потрапляє до Європейського Союзу. Цю інформацію публікує LRT. За словами представника Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціаускаса, вражає кількість російського зерна, яке пройшло через Латвію та Литву у 2023 році – понад 3 мільйони тонн. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна.
Блокада кордону польськими фермерами завдає шкоди обом країнам. Україна, однак, є самодостатньою в продовольстві, тому не очікується зростання цін. Польща поступово втрачає свої позиції в транспорті та транзиті, що призводить до переорієнтації логістичних ланцюгів та зміни напрямків товаропотоку. Це впливає на споживачів у Польщі, які втрачають доступ до якісних та доступних продуктів, а також на європейських переробників, які стикаються з проблемами в отриманні якісної сировини.
На українсько-польському кордоні виникла складна ситуація, яка створює виклики як для колишнього, так і для нового уряду Польщі, обладнаного різноманітними інструментами. Посол Польщі в Україні, Ярослав Гузи, в інтерв’ю DW висловив думку, що ситуація з протестами на кордоні – лише частина більш загальної проблеми, яка не обмежується польсько-українським конфліктом, але має європейський характер. За його словами, проблеми сільськогосподарських фермерів в Польщі не були вирішені через виборчий період та зміну влади.
У 2024 році Україна має намір відкрити декілька нових пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною, Молдовою, Румунією та Польщею. Також планується відкриття спільного додаткового пункту пропуску з Молдовою, який останнім часом перебував на ремонті.
Маргарита Юзяк
