У Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання спеціалістів: про що мовиться

У парламенті зареєстрували законопроєкт №11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”. Документ передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації, повідомив голова комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Депутат пояснив, що у законі заклали концепцію “економічного бронювання”, яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів.

Як, на думку ініціаторів, працюватиме бронювання:

• бізнес, який сплачує підвищений військовий збір у 20 тис. грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати;
• сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
• бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року;
• відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроекті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».

Окрім цього, вже незабаром мають додати два альтернативних законопроєкти, що будуть включати: модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн та змішану модель — 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.

Зауважимо, у ЦДЗУ пояснили, що суть такого бронювання полягає у сплаті фіксованого розміру військового збору за працівника – 20 000 грн замість поточних 1,5% від зарплати. Відповідно, саме підприємство, а не працівник вирішуватиме, хто з працівників є критично важливим для виробництва і кого варто бронювати. Так само бронювання буде доступним для ФОП, однак їм буде потрібно підтвердити ведення діяльності впродовж року перед тим. Щодо чисельності працівників, яких можна буде забронювати та порядку бронювання – це має визначати уряд.

Як саме здійснюватиметься бронювання згідно з законопроєктом № 11331, якщо його приймуть нардепи і підпише президент, визначатиме інший, пов’язаний з першим законопроєкт № 11332 “Щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”, текст якого поки що теж недоступний. Крім того, Дмитро Наталуха анонсував ще два законопроєкти –  про бронювання за рівнем зарплати (якщо вона перевищує 35 000 грн; і про змішану форму бронювання — 35 000 грн зарплати для найманого працівника і 20 000 грн військового збору для ФОП). Це виглядає радше як спроба “заговорити” проблему і завалити її бюрократичним спамом, а не шлях до реального вирішення.

Якщо не розглядати моральний бік питання (виражений тезою “війна лише для бідних”), через який ідею з економічним бронюванням й облишили минулого разу, то останнє викликає запитання – у чому доцільність пропонувати декілька законопроєктів з різними критеріями бронювання.

За задумом авторів законопроєкту, той варіант, який викладений у законопроєкті № 11331 (сплата 20 000 грн воєнного збору) дасть бізнесу можливість прогнозувати свою роботу, на відміну від тих правил, які діють зараз. Це доволі логічна позиція, адже якщо нинішні правила можуть спричинити ситуацію, коли бронювання отримують гемблінгові компанії та сервіси доставки їжі і не отримують оборонні підприємства, то з ними очевидно є проблема.

Власне, з моральною стороною питання у нинішньої системи бронювання також не все гладко, адже навіть у тих компаній, які підпадають під поточні критерії для бронювання, воно найчастіше поширюється на топменеджмент і ключових фахівців, а не всіх військовозобов’язаних співробітників. Тому різниця між наявним і запропонованим підходом не те щоб дуже значна саме з погляду “справедливості”.

Якщо ж розглядати суто практичні аспекти ідеї, то ключовими є два питання:

• на кого новий порядок буде поширюватись?
• скільки може коштувати для підприємства?

Щодо першого – законопроєкт, який містить норму про економічне бронювання, стосується промисловості, а не всіх галузей економіки, частково – саме стратегічних галузей промисловості. Відтак, виникає запитання – чи зможуть на економічне бронювання претендувати підприємства, які працюють в сільському господарстві, сфері ІТ тощо? Це запитання ускладнюється й тим, що оборонні рішення, це далеко не лише “метал”, а й програмні комплекси, необхідні для ефективної роботи “металу”. Те саме стосується сільського господарства – наявність зброї за відсутності їжі та валюти від продажу зерна, не покращить становище ні на фронті, ні в тилу.

Стосовно ж другого запитання можна провести деякі підрахунки, базуючись на озвученій автором ідеї сумі для бронювання – 20 000 грн як сплата військового збору. Розглянемо варіант, в якому ця фіксована сума замінить нинішню відсоткову ставку від заробітної плати. Відтак, для того, щоб забронювати  працівника з мінімальною зарплатою (8000 грн з квітня 2024 року), роботодавець муситиме сплатити 21 760 грн (1760 грн ЄСВ + 20 000 грн ВЗ). Якщо брати за фахівця з заробітною платою 35 000 грн, то для його роботодавця ця сума зросте до 27 700 грн (7700 ЄСВ + 20 000 ВЗ).  Якщо ж фіксована ставка у розмірі 20 000 грн не замінить, а доповнить наявну відсоткову ставку військового збору, то до підрахунків вище слід додати по 1,5% (5% у перспективі) від заробітної плати працівника (від 120 до 1750 грн залежно від зарплати та ставки ВЗ).

Як бачимо, вартість бронювання кваліфікованого працівника зростає для роботодавця майже вдвічі, тоді як вартість бронювання працівника з мінімальною зарплатою перевищуватиме її розмір майже в 3 рази.

Оцінюючи запропоновану ідею, до плюсів можна віднести:

• надання підприємствам права на власний розсуд визначати розмір витрат, які він готовий нести заради стабільної роботи;
• планувати свою роботу з чітким розумінням того, скільки та які саме фахівці залишатимуться на підприємстві;
• чіткий та прозорий формат бронювання замість нинішнього, який вже неодноразово себе дискредитував і не задовольняє ні інтересів держави, ні бізнесу.

Мінусами подібного підходу є:

• “несправедливість” стосовно тих, хто може розраховувати на бронювання – очевидно, що бізнес платитиме за ті кадри, які вважає більш цінними (але це стосується всіх варіантів бронювання);
• армія не отримає фахівців у певних сферах, які могли б стати корисними у війську (однак це є проблемою лише в тому випадку, якщо ці фахівці працюватимуть за фахом в армії, а не будуть відправлені в піхоту, водіями, санітарами чи на ще якісь посади, що не мають стосунку до їхніх вмінь та досвіду);
• ідея економічного бронювання ефективно працюватиме лише тоді, коли воно триватиме стільки, скільки роботодавець готовий і може платити за потрібного працівника, а не залежатиме від бажання випадкового керівника ТЦК, який може вирішити, що після кількох місяців бронювання його можна не продовжувати, а фахівця відправити в навчальний центр заради виконання мобілізаційного плану.

Варто також розглянути можливість впровадження “економічної демобілізації” за тим же принципом – якщо роботодавець готовий сплачувати за працівника, який є військовослужбовцем (або він сам за себе як ФОП) суму, яка стягується за бронювання цивільного працівника – це є підставою для звільнення з військової служби. Задля уникнення зловживань можна скористатись формою депозиту, коли внесок за бронювання/демобілізацію сплачується авансом на певний період, однак якщо говорити про економічну ефективність, то подібне рішення є більш ніж доцільним, хоч і вкрай несправедливим стосовно решти військовослужбовців, особливо тих, хто перебуває в рядах Сил оборони 1-2 роки.

Міністерство аграрної політики та продовольства України поінформувало, що затверджувати списки заброньованих військовозобов’язаних аграріїв тепер буде Міністерство оборони, а не Генеральний штаб ЗСУ.

Внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану.

Зокрема, повноважень, які раніше були покладені на Генеральний штаб Збройних Сил України тепер покладено на Міноборони.

Це стосується:

• розгляду та погодження розроблених органами державної влади, іншими державними органами списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
• подання погоджених списків до Мінекономіки для прийняття відповідного рішення;
• доведення рішення Мінекономіки щодо бронювання військовозобов’язаних до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

11 квітня Рада проголосувала Закон щодо мобілізації. Закон прийнято 283 голосами народних депутатів у редакції профільного Комітету питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Зазначається, що Законом удосконалено процедури проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.

Внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства та законів України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про військово-цивільні адміністрації”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про Національну поліцію”, “Про виконавче провадження”.

Головні засади прийнятого Закону, зокрема, передбачають:

Військовий облік

1.1 Обов’язок щодо військового обліку:

– усі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів з дня набрання чинності Законом, мають з’явитись до ТЦК, у ЦНАП або скористатися електронним кабінетом і пройти звірку персональних даних із обліковими даними ТЦК;

– чоловіки, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу у правоохоронних органах, податковій, митній службі тощо, а також звільнені з такої служби, повинні протягом 60 днів після прийняття законопроекту стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за своїм місцем проживання;

– чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, повинні стати на військовий облік.

1.2 Громадяни зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або під час проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою разом із документом, що посвідчує особу.

1.3  Реєстрування особою, яка стоїть або стає на військовий облік, у добровільному порядку електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Що стосується відстрочки, то:

1.1 Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду тощо;

усиновлювачі, опікуни, піклувальники та ін. особи, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за медичним чи лікарським висновком;

опікун особи, визнаної судом недієздатною;

які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок , одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

які мають одного із батьків із інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;

члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею.

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти.

здобувачі освіти зараховані до інтернатури.

громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. (такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою);

військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” чи базову військову службу (такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою).

1.2 Виключено можливість ухилятися громадянам від призову під час мобілізації шляхом вступу до закладу освіти для отримання другої, третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну.

1.3 Виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони.

 Заходи впливу:

1.1 Обмеження судом громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, у разі невиконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків).

1.2 Надання консульських дій у закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними в ТЦК.

1.3 В умовах воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів.

Про особливості бронювання повідомив нардеп Олексій Гончаренко:

– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів – усі військовозобов’язані;

державної служби категорії “Б”, “В”, в органах місцевого самоврядування – не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

– в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

– на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

– на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.  Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України;

– Перегляд заброньованих осіб;

– Обов’язок органів державної влади, інших державних органів, що здійснюють бронювання, оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Нагадаємо, бізнес детально розглянув законопроєкт №10449, який має на меті вдосконалити законодавство щодо мобілізації, і багато положень викликають питання. Згідно з повідомленням Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), документ, зареєстрований 30 січня 2024 року у Верховній Раді, фактично є реплікою законопроєкту №10378. Бізнес вже висловлював свою тривогу стосовно цього проєкту, оскільки він мав ознаки порушення Конституції України та міг негативно впливати на економіку.

Якщо підприємець не належить до військових посадових осіб, то вести підприємницьку діяльність через ФОП у вільний час не заборонено, якщо це не шкодить виконанню покладених військових обов’язків,  PaySpace Magazin.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати