У Польщі заперечили інформацію, що їхні порти переповнені українським зерном

Порти Польщі працюють на 60% своєї максимальної потужності, а з українського транзитного зерна припадає лише 10%. Це було оголошено польським аналітиком сільськогосподарських ринків InfoGrain, Мирославом Марчиняком, передає видання  farmer.pl.

За його словами, проблема надлишків зерна на внутрішньому ринку Польщі, яке необхідно експортувати, обговорюється в останні тижні у польських ЗМІ, але його обсяги ще не підтверджені точними даними.

Марчиняк підкреслив, що заяви про українське зерно в польських портах не мають підґрунтя.

Він посилається на дані українських урядовців, що за період з січня по лютий 2024 року через польські прикордонні переходи пройшло 515 тис. т зерна та олійних культур, з яких лише 24,3 тис. т було адресовано польським одержувачам.

Згідно із даними InfoGrain, найбільшими одержувачами українського зерна, яке транзитує через Польщу, є Німеччина, Нідерланди та Литва/Латвія.

Марчиняк зазначив, що точних статистичних даних про транзит зерна через Польщу автомобільним або залізничним шляхом немає, але приблизно 205 тис. т українського зерна було вивезено через національні порти цього року.

«Однак, скоротивши загальний обсяг експорту, що виходить за наші кордони, до Німеччини, Нідерландів та країни Балтії (здебільшого це здійснювалося залізничним транспортом) поточного календарного року через національні порти було вивезено близько 205 тис. т українських зернових і олійних культур (здебільшого кукурудзи). Це близько 100 тис. т на місяць, тобто приблизно 10% наших перевантажувальних потужностей, які зараз не використовуються повністю», — розповів Марчиняк.

За його словами, відвантаження зерна в портах Польщі з липня минулого року по лютий значно знизилося, і порти працюють лише на 60% потужності.

Нагадаємо, більшість агропродукції з України експортується морем, обходячи Польщу, але є товари, які не можна транспортувати морським шляхом. Хоча 86% агропродукції експортується морем через порти Одеси та Дунайського регіону, але є товари, які не можуть бути доставлені морським шляхом, і на них є попит, наприклад, у німецьких споживачів, які не можуть отримати цукор та вівсянку з Чернігівщини через порт у Гамбурзі. Це призводить до значних логістичних витрат.

У п’ятницю, 15 березня, польські фермери заблокували пункт пропуску зі Словаччиною. О 10.00 за місцевим часом польські аграрії заблокували пункт пропуску Хижне на польсько-словацькому кордоні. За словами фермерів, саме цими дорогами в Польщу заїжджає агропродукція з України та Росії.

Блокування кордону призводить до збитків в обох країнах. Щодо постачання харчових продуктів логістика стає дорожчою, але це майже не впливає на ціну товарів. Однак через підвищення цін на логістику можливо, що торгові мережі відмовляться від раніше запланованих знижок на товари.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), провівши опитування серед своїх членських компаній, встановила, що 98% опитаних компаній стикнулися зі зростанням транспортних витрат через страйки на західному кордоні. Про це повідомляє пресслужба ЄБА.

Литовські виробники зерна стверджують, що головною їхньою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у великій кількості потрапляє до Європейського Союзу. Цю інформацію публікує LRT. За словами представника Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціаускаса, вражає кількість російського зерна, яке пройшло через Латвію та Литву у 2023 році – понад 3 мільйони тонн. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна.

Блокада кордону польськими фермерами завдає шкоди обом країнам. Україна, однак, є самодостатньою в продовольстві, тому не очікується зростання цін. Польща поступово втрачає свої позиції в транспорті та транзиті, що призводить до переорієнтації логістичних ланцюгів та зміни напрямків товаропотоку. Це впливає на споживачів у Польщі, які втрачають доступ до якісних та доступних продуктів, а також на європейських переробників, які стикаються з проблемами в отриманні якісної сировини.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати