У Мінагрополітики спростували інформацію про скорочення посіву: “усі контрольовані Україною землі будуть засіяні”

Україна гідно розпочала третю весняну посівну ярих культур в умовах повномасштабного вторгнення, усі землі на контрольованих територіях буде засіяно, про скорочення не йдеться, можна констатувати повноцінне продовження роботи, заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький, пише Інтерфакс-Україна.

У ці дні фактично триває вже третя весняна посівна ярих культур в умовах повномасштабного вторгнення. Українські фермери продемонстрували вражаючу стійкість. (…) Цього року знову планується всі землі, в межах контрольованих територій, засіяти. Це не мовиться про скорочення, йдеться про повноцінне продовження роботи, – сказав він.

Висоцький вказав на зміну пріоритетів у виборі аграріями сільгоспкультур, зокрема розширять виробничі площі під соєю та цукровими буряками, а під кукурудзою та пшеницею скорочено.

Це не є чимось суттєвим. Основне, що робота триває по всій території країни, є готовність далі виробляти і переробляти продукти. Це означає, що для внутрішньої продовольчої безпеки критичних ризиків немає. Різної продукції буде достатньо для українців, – запевнив заступник міністра і додав, що Україна й надалі робитиме суттєвий внесок у гарантування міжнародної продовольчої безпеки.

Він зазначив, що прогноз на вегетаційний період-2024 для ярих культур сприятливий – протягом усієї зими було багато опадів, запаси вологи в ґрунті достатні.

Крім того, покращилася в динаміці двох із половиною років логістика. З нею є складнощі, бо війна їх усіх не знімає. Однак останніми місяцями Україна почала експортувати абсолютну більшість зернових і продуктів переробки Чорноморським морським коридором, через який на зовнішні ринки відправляється 85-87% продукції.

Це дає змогу розраховувати, що Україна 2024 року зможе експортувати 60-70% вирощеної продукції, резюмував перший заступник міністра агрополітики.

Нагадаємо, литовські виробники зерна стверджують, що головною їхньою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у великій кількості потрапляє до Європейського Союзу. Цю інформацію публікує LRT. За словами представника Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціаускаса, вражає кількість російського зерна, яке пройшло через Латвію та Литву у 2023 році – понад 3 мільйони тонн. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна.

Прогнозується збільшення врожаю соняшнику, ріпаку та сої в країнах Чорноморського регіону (Україні, Румунії, Болгарії, Молдові та Росії) на 2024/25 маркетинговий рік.

Чехія планує пропозицію щодо заборони імпорту зерна з Росії та Білорусі до країн ЄС. Цю ініціативу оголосив Марек Виборні, міністр сільського господарства, під час програми на чеському телебаченні.

Сейм Польщі ухвалив резолюцію про запровадження санкцій у зв’язку з імпортом російських і білоруських продовольства і сільськогосподарської продукції до ЄС.Сейм Польщі підтримав постанову щодо санкцій проти агропродукції з території Росії та Білорусі, оскільки це приносить величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн. Нижча палата парламенту Польщі закликала Європейську комісію запровадити санкції на імпорт російського та білоруського продовольства та сільськогосподарської продукції до Європейського союзу (ЄС).

Варшава запланувала звернутися до Єврокомісії з пропозицією повної блокади на імпорт будь-якої агропродукції з Росії та Білорусі до Євросоюзу.

Глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Польща не виключає введення заборони на сільськогосподарську продукцію з рф, інформує Reuters. Минулими тижнями Польщу охопили протести, коли фермери протестували проти екологічних норм Європейського Союзу та, як вони кажуть, нечесної конкуренції з боку України, оскільки блок відмовився від мит ​​на імпорт у 2022 році. Однак Туск заявив, що саме сільськогосподарська продукція з Росії та Білорусі спричиняє спотворення ринку.

Сільгоспвиробники Полтавщини та Хмельниччини успішно завершили посів ранніх зернових культур, про що повідомляють відповідні департаменти агропромислового розвитку. На 11 квітня аграрії Полтавської області вже висіяли ранні зернові культури на площі 90,3 тис. га, зокрема пшеницю, ячмінь, овес та горох. Ці показники перевищують минулорічні на 15%. У Хмельницькій області сівба також завершилась: станом на 12 квітня засіяно 81,6 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур.

У Хмельницькій області також завершено посів ранніх культур, у тому числі ярої пшениці, ярого ячменю, гороху та вівса. Продовжується сівба технічних культур, таких як цукровий буряк, ярий ріпак та соняшник.

Водночас у Сумській області також вже провели сівбу ранніх зернових та зернобобових культур, а також розпочали посів пізніх сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи на зерно та соняшнику. Прогнозовані площі посіву цього року складають: соняшнику — 221,2 тис. га, сої — 142,1 тис. га, кукурудзи на зерно — 249,6 тис. га.

Європейський Союз закуповує масивні обсяги зерна з Росії, країни-агресора, тим часом у Польщі спостерігаються акти вандалізму проти української агропродукції, повідомив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка в етері телемарафону.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати