ОСТАННІ НОВИНИ
Вчора, 5 лютого, фермери у 16 містах Латвії влаштували акції протесту, виїхавши колонами сільськогосподарської техніки на дороги, повідомляє ERR.
Серед вимог фермерів – негайне введення заборони на імпорт російських і білоруських харчових продуктів без перехідного періоду та відновлення пониженої 5% ставки податку на додану вартість (ПДВ) на латвійські фрукти й овочі.
Також протестувальники висловлювали скарги на бюрократію в аграрному секторі. Вони вимагали розширення доступу до програм розвитку та обігового капіталу, а також скаржаться на обтяження з боку держави щодо земель та інших обмежень у землекористуванні.
Згідно зі звітом Baltnews, голова правління Zemnieku saeima (неурядової організації виробників сільськогосподарської та садівничої продукції) Юріс Лаздіньш зазначив, що на початковому етапі протестів фермери зберуться у попередньо обраному місці та не будуть перешкоджати русі транспорту.
Державна поліція Латвії заявляла, що буде слідкувати за порядком і закликала всіх учасників дорожнього руху напередодні скласти свої маршрути з урахуванням протестних акцій.
Що передувало
25 січня стало відомо, що Латвія розглядає ініціативу обговорення з міністрами сільського господарства ЄС введення заборони на імпорт російської агропродукції та заміну її українськими товарами, повідомляв міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе. Його висловлювання отримали підтримку Литви та Естонії.
Краузе вказав, що пропонує обговорити санкції щодо російської сільськогосподарської продукції, аргументуючи це тим, що Європа є самодостатньою з точки зору продовольства, і будь-які прибутки для російського режиму допомагають військовій машині. Міністр також висловив побоювання щодо можливого походження зернових культур із Росії та просив створити робочу групу для розгляду заборони на імпорт російських харчових продуктів за участі Єврокомісії.
Він нагадав, що ЄС імпортує зернові культури на суму близько EUR2,2 млрд, при цьому загальна вартість харчових продуктів, зокрема пшениці та кукурудзи, становить близько EUR3 млрд. Краузе також зазначив проблеми, з якими стикаються латвійські фермери у зв’язку з конкуренцією від третіх країн, таких як Росія, де виробництво не відповідає європейським стандартам, та висловив підтримку зменшенню торгівлі з Росією продовольством.
Вже за п’ять днів, тобто 30 січня, правляча коаліція в Латвії досягла політичної угоди про введення заборони на імпорт зерна з Росії та Білорусії. Прем’єрка країни Евіка Сіліня (від партії “Нова єдність”), міністр сільського господарства Армандс Краузе (“Союз зелених і селян”) та голова фракції “Прогресивної партії” у Сеймі Андріс Шуваєвс оголосили намір підготувати та схвалити відповідний законопроєкт у лютому.
Хоча це питання розглядалося у Латвії протягом тривалого часу, раніше коаліція вважала оптимальним вирішенням спільне вирішення на рівні ЄС. Однак тепер вони визнали необхідність введення односторонньої заборони, оскільки російське зерно може потрапляти в Латвію через інші країни ЄС.
Раніше було повідомлено, що Латвія отримала підтримку своєї ініціативи від Литви та Естонії, проте для ефективності цього заходу необхідні рішення на рівні Євросоюзу.
Нагадаємо, Єврокомісія планує представити торговельні заходи стосовно України, відповідаючи на вимогу Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. Воно стосувалося введення імпортних мит на українське зерно, яке, за їхніми ствердженнями, стикається із недобросовісною конкуренцією.
Великий національний протест польських фермерів триватиме 24 січня з 12 до 14 години по всій території Польщі. Трактори виїдуть на польські дороги практично в більшості воєводств. Лише у Західнопоморському воєводстві анонсовано близько 100 виїздів. Вони з’являться на районних та воєводських дорогах.
Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини подали спільний лист до Єврокомісії, в якому висловили вимогу про введення імпортних мит на українське зерно.
Європейська комісія планує розробити проєкт постанови, який передбачатиме продовження безмитного режиму для експорту з України до середини 2025 року. Проте, польська пропозиція щодо відновлення тарифних квот на агропродукцію була відхилена, і розглядається можливість введення системи ліцензування.
