У Європі шириться дезінформація на користь заборони українського імпорту – УКАБ

Інформаційні маніпуляції та відверта дезінформація вже довгий час ширяться медіапростором Польщі, Словаччини, Болгарії, Румунії та Угорщини як аргументи на користь заборони імпорту української агропродукції до цих країн.

Про це йдеться у повідомленні асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”.

Ініціаторами таких закликів зазвичай виступають політики, фермери або ж сільгоспвиробники, а загальні тези щодо невідповідності зерна вимогам адаптуються до внутрішньополітичних контекстів певних країн.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

“Саме в польському інформаційному просторі з’явився термін “технічне зерно”, який начебто був вигаданий компаніями, котрі завозили зерно з України задля уникнення перевірок та очікувань на польсько-українському кордоні. Водночас у маніпулюванні темою зерна проглядається чіткий політичний підтекст, оскільки вже наприкінці 2023 року в Польщі відбудуться вибори”, — пояснюють експерти.

І додають, що в Словаччині, де 30 вересня відбудуться дострокові парламентські вибори, також склалась ситуація, коли вже почалась передвиборча кампанія, а тема українського зерна потрапила до порядку денного.

Читайте також: Румунія проситиме Єврокомісію заборонити український агроекспорт до кінця року

Водночас у Болгарії меседжі про неякісне українське зерно є менш поширеними, натомість домінують твердження, що імпорт української пшениці спричиняє залежування значної частини болгарського врожаю 2022 року на складах, інформують в УКАБ.

“У Румунії тема українського зерна є однією зі складових поширення антиєвропейських настроїв серед населення. При цьому в Угорщині хоч в соціальних мережах майже й не спостерігається дезінформаційна активність, однак деякі національні рухи також підхопили антиєвропейські тези”, — додають в асоціації.

В УКАБ підкреслили, що будь-які інформаційні маніпуляції щодо українського зерна, перш за все, шкодять як репутації українських аграріїв, так і місцевим сільгоспвиробникам у країнах ЄС, що мають давно налагоджену співпрацю з Україною.

“Дезінформація та фейки не можуть вирішити проблеми східноєвропейських держав щодо ціноутворення на зернових ринках, натомість лише заохочують конфлікти всередині країн між виробниками та переробниками”, — підсумували в асоціації.

Нагадаємо, Європейська комісія заборонила імпорт чотирьох українських агропродуктів до п’яти держав ЄС – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Заборона на імпорт стосується чотирьох сільськогосподарських продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Вона спрямована на “усунення логістичних проблем”, пов’язаних із цими товарами в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

Заходи набули чинності 2 травня і триватимуть до 15 вересня 2023 року. У цей період товари можуть імпортуватись у всі держави ЄС, окрім згаданих п’яти. Водночас через їхню територію може здійснюватись транзит української продукції.

Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща і Словаччина пообіцяли скасувати свої односторонні заходи щодо української агропродукції.

Окрім того, виконавчий орган ЄС підтвердив надання фінансової підтримки європейських фермерів, рішення щодо якої буде ухвалене пізніше. Також будуть ухвалені заходи для полегшення транзиту українського зерна через “шляхи солідарності” до інших держав-членів ЄС та третіх країн.

Валерія Пепеля