Новини / Технології     15 червня 2019 12:08

Завдяки інноваціям прибуток зростає на $50 з 1 га: фермерів навчають ІТ-технологіям

13 червня у Полтаві відбувся практикум «Інновації в українському агро». Учасники заходу отримали якісну інформацію про новітні агротехнології, які забезпечують зокрема управління земельним банком, диференційоване внесення добрив, оптимізацію витрат на паливо.

Серію регіональних практикумів «Інновації в українському агро» для сільгоспвиробників підготували Райффайзен Банк Аваль і платформа Agrohub.

Полтава стала першим регіоном, в якому пройшов агропрактикум. Матеріали, які презентували під час заходу, були адаптовані під територіальні особливості учасників і під агрогосподарства із земельним банком середнього розміру.

«Ми надаємо нашим клієнтам доступ до якісної інформації у сфері інновацій, більше того, в учасників є можливість ознайомитися з демо-зоною, де українські стартапи пропонують свої інноваційні рішення, які можуть бути корисними», – розповів директор департаменту корпоративних продуктів і партнерства Raiffeisen Bank Aval Руслан Співак.

Актуальність практикуму

Завдяки проведенню подібних практикумів фермери дізнаються про новітні розробки, які можуть значно спростити їхню роботу – наприклад такі, як управління земельним банком або диференційоване внесення добрив. Практикум показав структуру підвищення ефективності агрогосподарства через технології — на що звернути увагу, які є рішення, що аналітики вважають доцільним зараз і у перспективі.

«Для себе я відзначив такі дві новітні технології, як управління земельним банком та диференційоване внесення добрив. Для успішного впровадження інновації потрібний, на мій погляд, тісніший зв’язок і спілкування “на одній хвилі” фермерів та розробників, як це відбулося на практикумі», – поділився враженнями учасник практикуму Олександр Пироженко, заступник директора компанії “Агріс”.

Оптимізація витрат на аналізи ґрунту

Також аграрії дізналися про новинки, які вже впровадили компанії Frendt, QRSmarty, Skok, Taranis, Farmet та Агроремсервісприлад.

Сергій Скок, директор компанії SkokAgro, розповів про оптимізацію витрат на аналізи ґрунту. Для цього він показав, як відбувається маніпуляція даними при проведенні хімічних проб ґрунту і підкреслив, що не потрібно робити хімпроби заради хімпроб.

Виталій Шуберанський, засновник та директор компанії Frendt, продемонстрував способи застосування даних, зокрема хімпроб ґрунту, в єдиній системі для підвищення ефективності в рослинництві. Віталій закликав не боятися інноваційних технологій, складати план їх впровадження, а  починати — з електронного контуру поля.

Прийоми в обробітку ґрунту і внесенні добрив

Олег Приходько, координатор компанії Farmet a.s в Україні та Молдові, запропонував по-іншому поглянути на прийоми в обробітку ґрунту і внесенні добрив.  Він показав технологічні рішення, не менш ефективні, ніж IT-розробки: і ті, що вже успішно працюють, і ті, що тільки чекають свого виходу.  Наприклад, складні рідкі добрива або поєднання кількох операцій за один прохід агрегата по полю. Також учасники практикуму розглянули два незвичних технологічних прийоми підготовки води і робочих розчинів ЗЗР.

Витрати на паливо

Цей підхід підтримав Олександр Горпинченко, технічний директор ТОВ «Агроремсервісприлад». Він показав, як загальна система витрат, розбита на позиції, допоможе фермерам «побачити» витрати на паливо. Адже часто ці щоденні закупівлі позбавлені окремої уваги, хоча становлять 10–15% загальних витрат на проект. Олександр Горпинченко поділився зі слухачами практикуму, за рахунок чого витрати на паливо можуть бути значно нижчими за звичні показники.

Технології підвищують ефективність

За словами учасника практикуму Дмитра Зайцева, директора компанії Innovations Quotient, інновації — це еволюція і шлях до розвитку, а в бізнесі ти або розвиваєшся і йдеш вперед, або залишаєшся позаду, втрачаючи конкуренту перевагу. І тут немає пріоритетних інновацій. Важливо все, що може забезпечити необхідний результат.

«Звичайно є проекти з різним терміном повернення інвестицій та різною складністю впровадження. Також важливо донести працівникам компанії цінність і необхідність досягнення цілі. Важливо, щоб усі розуміли, що від них вимагається, що зусилля компанії спрямовані на максимальну продуктивність кожного працівника, кожної одиниці техніки та кожного квадратного метра поля. Інновації, нові технології — це “інструмент” для досягнення результату. В руках професіонала цей інструмент може забезпечити зростання прибутку на 5, 10, 50 та більше доларів з га», – наголосив Дмитро Зайцев.

Експерти практикуму підкреслили, що спостерігається тенденція до скорочення часу на збирання врожаю, що вимагає кращого управління процесами, зокрема — кращого поєднання процесів. На це і були спрямовані доповіді. Учасники полтавського практикуму ознайомилися з прикладами впровадження нових технологій, які вже доступні й активно використовуються українськими фермерами.

Агрокомпанії усвідомлюють, що технології підвищують їхню ефективність. Але зміни потребують ресурсів, а бізнес завжди дивиться на повернення інвестицій.

«Вийшовши на розмову з фермерами, ми ставили задачу дати їм ті технології, вкладення у які повертаються швидко, і показати які розробки можуть бути впроваджені надалі. І, звичайно, отримати зворотній зв’язок. Від правильної оцінки ситуації та формування очікувань – і фермерів, і розробників технологій – залежить весь результат», – розповіла засновниця платформи Agrohub Юлія Порошенко.

imageimageimageimageimage

Матеріал для практикумів був зібраний у 2018 році в рамках дослідницького проекту «Інноваційні пріоритети аграрного сектору України» платформою Agrohub за підтримки Raiffeisen Bank Aval.  Дослідження базується на 150 інтерв’ю з керівництвом та спеціалістами  20 провідних агропідприємств із земельним банком від 5 до 500 000 гектарів.  У результаті зібрано більше 50 прикладів використання аграрних інновацій та 135 технологічних рішень, доступних українським аграріям.  Також була розроблена методика «Матриця зрілості», що відображає еволюційний процес розвитку інновацій у агрокомпаніях.

Наступний практикум «Інновації в українському агро» відбудеться у Черкасах 19 червня 2019 року. Участь у практикумі безкоштовна для клієнтів Raiffeisen Bank Aval.

Landlord раніше повідомляв про те, що платформа Agrohub систематизувала досвід українських інновацій в агросфері. Кожна компанія тепер може вивчити передовий досвід лідерів, подивитися, які новітні технології представлені на українському ринку та вибрати прийнятні для себе рішення на практиці.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

11 години тому

Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Обрій» — одне з передових господарств України, розташоване на Вінниччині, має багаторічний досвід у вирощуванні фруктів, ягід і пропонує ринку високоякісну продукцію. За 16 років підприємство розширило свій земельний банк майже в чотири рази і впроваджує ефективні методи виробництва.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений принципам діяльності агропідприємства, яким поділився директор господарства «Обрій» Андрій Багрій.

Історія

Історію успіху садівництва «Обрій» без перебільшення можна назвати надихаючою. Усе почалося у 2003 році, коли в колі однодумців зародилася ідея об’єднання своїх паїв у єдине підприємство, спрямоване на вирощування фруктово-ягідної продукції.

Читайте: Ставка на інновації. Як прагнення фермера Євгена Вайна до нового збільшує врожайність у господарстві «Відродження»

Спочатку в розпорядженні садівництва було 170 га землі, проте за 16 років земельний банк вдалося розширити до 620 га (120 га багаторічних саджанців і 500 га ріллі).

«Ми об’єдналися з однодумцями. В основу підприємства увійшли наші земельні наділи, які є в кожного мешканця села, а також частина орендованих паїв. Так разом ми стали співвласниками й одночасно засновниками господарства», — розповідає Андрій Багрій.

Практично з перших днів заснування «Обрію» його члени взялися за розширення садів, висадивши на площі 7 га молоді саджанці. З кожним роком невпинно розширювали гектари молодими садами й наразі отримують від цього дивіденди.

Сьогодення

На думку директора господарства Андрія Багрія, переломним моментом у розвитку господарства «Обрій» стало впровадження суперінтенсивного ягідництва. Крім яблуневих садів підприємство зробило ставку на висадження малини, суниці та лохини. Також почали вирощувати черешню.

Крім того, враховуючи вимоги ринку щодо нових, затребуваних сортів яблук, висадження молодих садів дало можливість бути у тренді й мати попит на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Попри всі проблеми господарству у 2003–2004 роках вдалося оновити сад новими сортами яблук. І незабаром час показав, що ті сади, за рахунок яких садили молоді, перестали бути ефективними через застарілий сортамент.

Головною цінністю господарства є його працівники, для яких створюються комфортні умови роботи: висока зарплата, якісна техніка і соціальне забезпечення. Також «Обрій» славиться високою платою за оренду земель — у середньому по 9600 гривень за 1 га землі щорічно.

Соціальна відповідальність

Хоч «Обрій» вважається невеликим господарством, проте до соціальної складової ставиться відповідально. Підприємство за свої кошти збудувало стадіон у селищі Кобелецьке, підтримало зведення католицького собору у Строїнцях, долучається до будівництва доріг, поліпшення умов в амбулаторії, матеріально допомагає місцевій школі та дитячому садку.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, директор підприємства «Обрій» Андрій Багрій презентував унікальний кейс розвитку свого господарства.

Рослинництво   

14 години тому

Зеленський хоче перевірити Косюка

Президент Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити правомірність надання бюджетних дотацій агрохолдинку Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт».

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України з посиланням на виступ Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики.

«Протягом 2017-2018 років одному з найбільших агрохолдингів України, «Миронівському хлібопродукту», з державного бюджету виділено майже 2,5 млрд грн дотацій. Насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки. І ви це знаєте. І щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», – зауважив Президент Зеленський.

Читайте:  Стійка прибутковість: незалежні прогнози щодо МХП від аналітиків Fitch

Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих холдингом, і виплачених акціонерам дивідендів та з’ясувати: раптом ці суми співпадають?

Як повідомляв раніше Landlord, агрохолдинг Косюка МХП у 2018 році скоротив чистий прибуток на 44,3%.

Політика   

16 години тому

Ринок землі дає нові можливості — Сергій Омельяненко

Головне, що отримають українці з відкриттям ринку землі, — це право розпоряджатися своєю власністю, і це правильно, вважає успішний фермер Сергій Омельяненко.

Про свою позицію щодо ринку землі власник інноваційного фермерського господарства «Омельяненко» розповів виданню Landlord. Він бачить нові можливості з відкриттям вільного продажу сільгоспземель.

«Ринок землі — право всіх людей розпоряджатися своєю власністю. Бо інакше виходить, що земля і моя, і ваша, і нічия, бо ніхто не може з нею нічого зробити. Це неправильно», — поділився думками фермер.

Ринок землі дасть можливість вирішувати: чи самому господарювати на ній, чи продати, чи здати в оренду, підкреслює він.

Читайте: Де взяти гроші на інновації в агросекторі – досвід Сергія Омельяненка

На його переконання, власна земля дасть аграріям впевненість у завтрашньому дні та буде стимулом для залучення інвестицій. Сам Сергій Омельяненко хоче провести зрошення на свої поля й отримувати гарантовано стабільний врожай на власній землі.

Сергій Омельяненко успішно веде аграрний бізнес з 1992 року і вивів своє господарство в лідери. Про його досвід детально — у спецпроєкті видання Landlord «Сергій Омельяненко. Бізнесмен, що створює тренди».

 

Земля   

17 години тому

Навала сарани на Луганщині: мінні поля унеможливлюють боротьбу зі шкідником ВІДЕО, ФОТО

Сарану виявили в двох селищах Станично-Луганського району. Вогнище розповсюдження шкідника розташоване на лінії розмежування, через що неможливо провести будь-які заходи з його ліквідації. Остання звістка – з сараною боротимуться сиренами.

Про нашестя сарани на Луганщині повідомляє Держпродспоживслужба та Станично-Луганська РДА. Зграя сарани залетіла з території лінії розмежування 12 липня. Боротьба з шкідником триває майже тиждень, але він продовжує атакувати, бо розповсюджується з лінії розмежування – з території так званої «ЛНР».

Сарана

Увага – сарана!Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області повідомляє що на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району було виявлено масовий розвиток небезпечного шкідника – сарани.Повідомлення про заліт куліги сарани з території лінії розмежування на територію селищної ради було отримано спеціалістами Головного управлінням Держпродспоживслужби 12 липня о 14 годині. Заходи з обстеження території були здійснені негайно, та о 15.30 спеціалістом управління фітосанітарної безпеки були відібрані зразки шкідників та направлені до Державної установи «Луганська фітолабораторія» для встановлення видового складу.13 липня організовано екстрене засідання районної комісії з питань ТБіНС за участі представників Держпродспоживслужби, Станично-Луганської районної адміністрації, ДСНС з метою прийняття рішень щодо негайного реагування в ситуації що склалася.На даний момент здійснюються заходи для ініціювання запровадження особливого режиму з захисту рослин на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області для локалізації та знищення небезпечного шкідника.На разі проводяться організація оповіщення серед місцевого населення та бджолярів, щодо проведення знищувальних заходів з застосуванням хімічних засобів захисту рослин, заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів. Бджолярам рекомендовано вивезти пасіки в безпечне місце, ізолювати бджіл в вуликах або прибрати бджолині сім’ї в зимівники на термін 3-5 діб.Держпродспоживслужба додатково інформує:Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені. При масовому розмноженні личинки тримаються дуже щільними кулігами, а імаго перелітає зграями на значні відстані за вітром.В разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити знищувальні заходи за допомогою побутових оприскувачів засобами захисту рослин дозволеними для роздрібної торгівлі та використання в побутових умовах.

Geplaatst door Станично-Луганська районна державна адміністрація op Maandag 15 juli 2019

«На сьогоднішній день на території Станично-Луганського району та Луганської області триває активний розвиток стадних та нестадних видів саранових. Відмічається масове окрилення небезпечного шкідника», – зазначено в повідомленні Станично-Луганської райдержадміністрації у Фейсбук від 17 липня.

За повідомленням Держпродспоживслужби, одразу після виявлення сарани місцеве населення та сповістили про проведення обробки полів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Мешканцям заборонили випасати худобу та птицю у місцях, де проводиться обробка. Бджолярам рекомендували вивезти пасіки у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах.

Останнє повідомлення Станично-Луганської РДА – з сараною боротимуться гучними звуками.

«У зв’язку з неможливістю використання хімічних препаратів у боротьбі з сараною в межах населених пунктів, але реагуванням сарани на гучні звуки, можливе застосування сирен сповіщення та інших технічних засобів», – сказано в повідомленні РДА.

Можливості боротьби з сараною на Луганщині суттєво обмежуються тим, що вогнище її розповсюдження знаходиться на лінії розмежування, де є мінні поля, і тому не можливі будь-які заходи з ліквідації шкідника. До екстрених заходів боротьби залучені підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій, і навіть військові сапери.

«Здійснюється авіаспостереження безпілотними літальними апаратами для визначення меж розповсюдження сарани», – сказано в повідомленні Держпродспоживслужби. Є інформація, що в так званій «ЛНР» засоби захисту рослин відсутні.

Читайте: Сарана на острові Сардинія знищує урожай

За даними ентомологічних досліджень та висновком фітосанітарної експертизи, виявлений шкідник – це сарана перелітна. Вона розмножується в заплавних луках річок та озер та за сприятливих умов переходить до стадної форми розвитку.

Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам. Одна особина цього шкідника за період життя з’їдає до 0,5 кг зелені.

Як повідомляв раніше Landlord, нещодавно на Луганщині горіло 20 га замінованого лісу.

Рослинництво   

17 липня 2019 17:47

Де знайти ефективного менеджера для агробізнесу – 4 поради від лідерів консалтингу

Побудувати ефективний бізнес в агросфері сьогодні можна лише, орієнтуючись на новітні технології та швидко реагуючи на всі зміни ринку. Де і як знайти ефективного менеджера в агро, який мав би високий фаховий рівень, міг вибудувати стратегію розвитку й був відкритим до нових ідей?

Про це розповіла редакції Landlord керуючий партнер однієї з провідних світових консалтингових організацій Cornerstone International Group – Київ Анна Нестерчук.

Брак кадрів

У розрізі пошуку і підбору спеціалістів та керівників вищої ланки агросектор дуже відрізняється від решти індустрій. Безумовна специфіка присутня у всьому: починаючи від пошуку персоналу на робітничі спеціальності, закінчуючи пошуком та залученням керівників на топові позиції. Ключове слово – це дефіцит. Агросектор, напевно, більше, ніж інші види бізнесу, «страждає» від відсутності на ринку необхідної кількості кандидатів, що відповідають вимогам та очікуванням компанії.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Аграрний ринок продовжує бурхливо розвиватися, формуючи дефіцит кандидатів на різні позиції. Насамперед, труднощі виникають при роботі зі топовими позиціями, оскільки сукупність вимог до таких кандидатів на сьогодні містить не тільки знання на високому рівні технологій, наприклад, у рослинництві чи тваринництві, а також й управлінські навички, високий рівень фінансової підготовки, масштабність підходів, часто – знання англійської мови. А ще – ніхто не відміняв Agile.

Ключові компетенції топ-менеджера в агро

Правила швидкоплинних умов у бізнесі стосуються не тільки високотехнологічних компаній. Кандидати в агро на топові позиції повинні мислити і діяти швидко, мати правильний фокус, що збігається зі стратегічним розвитком, високий рівень адаптивності, відкритість до нових ідей. Нові компетенції вимагають нових підходів у пошуках та оцінці таких кандидатів.

Давно пройшов вже час, коли в кандидата на таку серйозну позицію як, наприклад, керівник напрямку рослинництва, немає резюме (так, на початках у нас були й такі кейси, коли ми допомагали кандидатам зі складанням фахового резюме). Зараз керівники такого рівня серйозно конкурують із запрошеними іноземцями фахівцями і часто мають серйозні переваги, які ґрунтуються насамперед на розумінні менталітету людей, з якими доводиться працювати. Друге питання, що такого рівня спеціалістів дуже мало на ринку. Дефіцит, одним словом.

Які ж рішення можуть бути успішними для залучення ефективного топ-менеджера в агро?

1. По-перше, ми можемо подивитися в бік наших іноземних колег. Практика останніх 4–5 років показує, що такий досвід вже досить успішний, порівняно з першими спробами залучення експатів у 2010–2014 рр. Тільки робити це необхідно коректно, із правильною оцінкою привабливих кандидатів із іншої країни, щоб не купити за великі гроші «кота в мішку».

2. По-друге, можна і треба дивитися на інші ринки. Агро – традиційно більш спокійна в плані впровадження нових управлінських технологій сфера. Ідеально, якщо досвід керівника буде охоплювати роботу у FMCG-компанії або у сфері логістики чи у фарміндустрії. Diversity – хороший новий тренд, різноманітність кандидатів в усьому: в досвіді, в компетенціях, в індустріях, навіть у віці.

3. Зараз у бізнесі дає про себе знати відносно нове покоління – це люди, народжені в кінці 1980-х – на початку 1990-х. Вони вже по-іншому мислять, вони технологічні, вони більшою мірою мають критичне мислення, ніж їхні попередники. Вони, зрештою, знають англійську. Робіть їм промоушен. Але тільки на підставі правильної оцінки, як і на зовнішньому конкурсі. Це серйозний ресурс для заповнення деяких топових позицій.

4. Ну і, звичайно, прямий пошук кращого спеціаліста зі своєї індустрії. Це дорого, як і в першому випадку з експатами, але є вакансії, на які шукати людей по-іншому немає сенсу. Знову ж таки важливо – зробити правильну оцінку на вході не тільки професійного досвіду, а й ЗДІБНОСТЕЙ працювати в нових умовах, з іншими підходами, з іншою командою, з іншими цінностями. Наш ринок знає немало гучних звільнень-переходів, коли непрофесійна оцінка кандидата, якого знайдено в досить дорогий спосіб, призвела до невдачі.

І на завершення. Мабуть, будь-якому аграрію буде приємно почути зізнання представника однієї з найбільших консалтингових компанії світу:

«Незважаючи на виклики та проблеми, працювати для агробізнесу дуже приємно. Люди, з якими ми спілкуємося, як правило, завжди дуже конкретні, розумні й дуже щирі. Напевно, це пов’язано зі специфікою роботи із землею або тваринами і, напевно, – із безумовною любов’ю до своєї професії».

Landlord раніше повідомляв про те, як встигати все керівникові агропідприємства: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К.

Аналітика   

Показати ще