Придніпровський кластер, що входить до складу групи компаній Kernel, обробляє близько 70 000 га земель, розташованих одразу в Київській, Черкаській та Полтавській областях. Ці угіддя кластер використовує для вирощування двох провідних культур: кукурудзи та соняшника (включно з високоолеїновими гібридами). Меншою мірою представлена пшениця, а перспективи виробництва інших культур тут наразі не розглядають, оскільки вони не здатні забезпечити стабільної гарантованої прибутковості в умовах посухи.
Але є у Придніпровському одна риса, що неодмінно привертає увагу, — площі зрошуваних земель у 2200 га, які вже цього року збільшаться майже до 3000 га. Дощувальні системи кластер встановив з однією метою — виробництво насіння культур у партнерстві з провідними світовими оригінаторами. І зробив це вдало — 95% насіння кукурудзи Kernel вирощує саме на полях Придніпровського. У планах кластера — повне забезпечення потреб групи у насіннєвому матеріалі всіх культур.
Відповіді на запитання, чому підприємство обрало доволі непростий гроверський бізнес, навіщо будувати власний насіннєвий завод, скільки коштує задоволення мати зрошувані площі та багато інших, — в інтерв’ю з керівником Придніпровського кластера Михайлом Петровим.
Про загальну економіку кластера
Що являє собою Придніпровський кластер компанії Kernel?
Підприємство створене понад чотири роки тому — у 2017-му, коли було прийняте рішення об’єднати п’ять компаній, окремих юридичних осіб, що входили до холдингу, в один великий кластер. Загалом в обробітку Придніпровського — угіддя площею близько 70 000 га у Київській, Полтавській та Черкаській областях.
У сівозміні товарних посівів постійно перебувають три культури: кукурудза, соняшник та меншою мірою пшениця. Ці культури оптимальні для нашої геозони та щороку демонструють достатню прибутковість для забезпечення сталого розвитку компанії та повернення на вкладений капітал з боку акціонерів.
Чи не розглядалося питання про розширення сівозміни, наприклад, за рахунок високомаржинальних нішевих культур?
Розвивати виробництво нішевих культур на великих обсягах площ, якими ми оперуємо, — значний ризик. Ризик, пов’язаний як з пошуком специфічних пестицидів, так і безпосередньо з реалізацією. Адже попит та ціни на таку продукцію вкрай нестабільні. Тому ми фактично зосереджені на виробництві двох культур: кукурудзи та соняшника (частка соняшника у товарних посівах становить близько 25%).
Чи є у Придніпровського власне зберігання та переробка виробленої продукції?
Ні, наша модель побудована на використанні переваг розгалуженої системи вертикальної інтеграції Kernel. Протягом багатьох років вся зернова група відвантажується на елеватори компанії. Kernel має власні вагони та портові термінали, тому продукція транспортується до покупця в оптимальні строки та найшвидшими маршрутами. Насіння соняшника ми також постійно направляємо на переробку до олійноекстракційних заводів у Кропивницькому, що входять до складу Kernel.
Таким чином, ми є суто рослинницьким кластером, зосередженим на виробництві зерна кукурудзи та соняшника, які забезпечують до 80% усієї економіки підприємства. Решта припадає на насінницький комплекс, який ми активно розвиваємо.
Як для такого великого господарства у Придніпровського дуже скорочена сівозміна. Чи не шкодить це стану ґрунтів кластера?
Це дискусійне питання, і мені теж було дуже цікаво дізнатися, як насиченість сівозміни соняшником впливає на родючість наших полів. Адже саме через соняшник і поширена думка про шкідливість «короткої» сівозміни.
Раз на три роки ми робимо повний хімічний аналіз усіх ґрунтів і за його результатами провадимо коригування диференційованого внесення елементів — тобто вносимо у ґрунти рівно стільки елементів, скільки використали рослини. Дані свідчать, що за останні 10 років (саме стільки ми робимо повний аналіз) жодних змін не відбулося — склад ґрунтів, структура, розмір гумусного шару, вміст мікроелементів та поживних речовин залишилися стабільними.
Насиченість сівозміни якоюсь культурою може зашкодити землі тільки у разі, коли господарство не дотримується простих технологічних принципів та банальної логіки — поверни у ґрунт те, що взяв. І великої проблеми я тут не вбачаю — інакше ми би вже давно помітили скорочення врожайності.
Інша річ, що сіяти соняшник по соняшнику невигідно через падалицю. Складно витримати міжряддя, та й посів втрачає якість. Найкраще повертатися із соняшником на поле не частіше одного разу на три роки.
Про насінницьке виробництво
Як і чому було прийняте рішення про розвиток проєкту з насінництва?
Рішення було прийняте ще до офіційного створення Придніпровського кластера — у 2014 році. Для нас цей напрям був цікавим насамперед з точки зору гарантованого отримання посівного матеріалу у необхідних кількостях для забезпечення власних потреб і, що важливо, можливості отримання додаткової доданої вартості.
У оригінаторів насіння є різні програми для такого партнерства. Наприклад, це може бути схема buy-back (зворотний викуп), за якої ми вирощуємо насіння культур та передаємо на насінницький завод оригінатора із зобов’язанням викупу певної кількості підготованого до посіву матеріалу (посівних одиниць).
Є схема ліцензійного вирощування насіння, яка передбачає виплату роялті постачальнику генетики, — ми закуповуємо материнські й батьківські лінії та розмножуємо їх під повністю нашу відповідальність. У цьому випадку ми набуваємо як право використовувати насіння для власних потреб, так і право передавати чи продавати його третім особам під брендом оригінатора. Ми працюємо з оригінаторами як за першою схемою, так і на ліцензійних умовах.
Тобто насінницький напрям з’явився виключно для забезпечення власних потреб у посівному матеріалі?
Програма була розпочата у відповідь на два головних ризики, що є на ринку. Перший — кількість, другий — якість. Kernel обробляє близько 550 000 га землі по всій Україні, тож можете собі уявити наслідки непостачання посівного матеріалу перед початком сезону. Завдяки власним ділянкам гібридизації тепер ми незалежні від ризиків неврожаю на полях насіннєвих компаній десь у Румунії чи Франції. А вирощуючи насіння власноруч, ми точно знаємо генетику та походження посівного матеріалу, який засипатимемо весною до бункерів сівалок. У найгіршому випадку (градобій або спека) ми заздалегідь будемо бачити проблему і матимемо достатньо часу для закупівлі додаткових посівних одиниць на ринку.
Наскільки фінансово вигідне власне вирощування посівного матеріалу?
За будь-якої схеми співпраці з оригінаторами для нас це вигідніше, ніж купувати насіння на ринку. У нас залишається та частина маржі, яку беруть гровери (компанії, що розмножують матеріал) та дистриб’ютори. Тож на початку власного гроверського проєкту ми визначили два земельні масиви по 1100 га у Черкаській та Полтавській областях. Це було правильне рішення з огляду на можливі ризики — у разі, коли стихійні лиха на кшталт граду чи буревію пересуватимуться вузькою смугою, до неї можуть потрапити саме наші насіннєві поля. Тому масиви розташовані на відстані 120 км.
На жаль, Черкащина та Полтавщина вже увійшли до зони з недостатнім зволоженням, і, щоб не залежати від опадів та отримувати гарантований обсяг врожаю насіння, ми одразу вирішили зробити зрошення на ділянках гібридизації. Обидва масиви розташовані поблизу Дніпра, що гарантує наявність води для зрошення та спрощує її транспортування.
Чи є зрошення обов’язковою умовою для участі у програмах оригінаторів насіння? І взагалі, які вимоги висувають постачальники генетики до гроверів?
Зрошення саме по собі взагалі не входить до переліку вимог — це справа виробника, який буде розмножувати насіння. Для схеми buy-back обов’язковим є зворотний викуп готового посівного матеріалу. Це безризикова модель для оригінатора — те, що виростив партнер, він сам і викупив. У разі неврожаю, загибелі посівів ніхто нічого нікому не винен: оригінатор не викуповує насіння, а гровер — посівні одиниці.
За ліцензійних умов співпраці все ще простіше — купуй батьківські форми та плати роялті. Наразі, з огляду на конкуренцію між постачальниками материнських та батьківських ліній, ліцензії на виробництво насіння набувають в Україні більшого поширення.
З якою кількістю оригінаторів насіння співпрацює за різними програмами Придніпровський?
Фактично ми є партнерами всіх великих постачальників насіння кукурудзи, соняшника, пшениці та ріпака (у сівозміні кластера ріпака немає, але ми вирощуємо це насіння для інших кластерів Kernel). На землях Придніпровського вирощується, наприклад, 95% усього насіння кукурудзи, що використовує Kernel. Це переконує мене в абсолютній правильності рішення про розвиток насінницького напряму діяльності.
Ми співпрацюємо із 7–8 постачальниками генетики залежно від року. Наприклад, нещодавно розпочали дуже цікавий для нас проєкт з виробництва насіння високоолеїнового соняшника з оригінатором MAS Seeds, і з гібридами цієї компанії в нас пов’язані великі плани.
Про партнерство з MAS Seeds
Коли та за яких обставин була підписана угода про партнерство з компанією MAS Seeds?
Угода була підписана минулого року, і ми одразу почали виробничий процес. Тобто виробництво насіння високоолеїнового соняшника цього оригінатора ведеться у Придніпровському вже два сезони, і ми налаштовані розширяти співпрацю.
Минулого року попит на гібриди високоолеїнового соняшника стрімко зріс через високу премію у порівнянні зі звичайним соняшником.
Оскільки такий соняшник давно входить до переліку основних культур Kernel, ми вирішили розширяти виробництво посівного матеріалу в цьому напрямку. Нас дуже зацікавив гібрид MAS 86.OL, який запропонував оригінатор.
Утім, ми ніколи не починаємо виробництво насіння без власних випробувань — спочатку ми висівали гібрид на демоділянках нашого R&D-підрозділу та спільно з фахівцями MAS Seeds вивчали його поведінку на наших площах.
Судячи з того, що співпраця продовжується, результат був позитивним?
Так, ми отримали гарний результат на демоділянках, потім прийняли рішення перевести гібрид до товарних посівів, і отриманий результат нас теж цілком задовольнив.
Ми вирішили, що мати у портфелі високоолеїновий гібрид класичної технології буде для компанії цілком логічно та вигідно, і минулого року посіяли батьківські та материнські лінії гібрида на насінницьких ділянках, а цього року перейшли до його повноцінного використання як посівного матеріалу. Гібриди MAS Seeds повністю конкурентні на ринку і входять до топових гібридів культури.
Які конкурентні якості саме MAS 86.OL та загалом гібридів оригінатора можете назвати?
Високоолеїновий соняшник — дуже примхлива та чутлива до погодних умов культура. За моїми спостереженнями, за рівних умов високоолеїнові гібриди завжди будуть мати врожайність на 5–10% нижчу, ніж звичайний соняшник. Але при цьому потребують більше уваги, мають підвищені вимоги до ізоляції ділянки тощо. І навіть за дотримання технології та вдалого збігу обставин частина врожаю може недобрати вміст олеїнової кислоти, і його доведеться продавати як звичайний соняшник.
В умовах цього року MAS 86.OL повністю виправдав наші плани щодо врожайності, вміст олеїнової кислоти був високим, цілком вдалим можна назвати результат із вмісту олії в насінні. Тож ми задоволені та будемо продовжувати використання гібрида.
Загалом мене як виробника цікавить, скільки олії буде вироблено з врожаю (умовно — валовий збір олії з гектара) та яким буде вміст олеїнової кислоти. Від цього залежить наш прибуток.
Крім того, перевагами співпраці з MAS Seeds є можливість користатися програмою зворотного викупу та отримувати насіння дешевше, ніж на ринку, а також можливість хеджувати ризики, пов’язані з перебоями постачання насіння. Я завжди впевнений, що наступного сезону отримаю не просто насіння для посівної, а саме те насіння, яке було вирощене у нашому кластері та під нашим контролем.
Ви співпрацюєте з MAS Seeds тільки по високоолеїновому соняшнику чи також з вирощування насіння кукурудзи?
Поки ми співпрацюємо виключно по високоолеїновому соняшнику, але кукурудза є основною культурою і в Придніпровському, і в Kernel у цілому. Якщо з боку MAS Seeds буде пропозиція гроверства гібридів кукурудзи, ми із задоволенням її вивчатимемо. Якщо буде досягнута угода про умови, я не бачу перешкод для тестового вирощування насіння кукурудзи оригінатора у нашому кластері.
Гроверський бізнес в Україні набирає обертів, і ми як один з його драйверів бачимо великі перспективи цього напряму. Тож площі під виробництвом насіння у нас будуть неухильно збільшуватися, і ми готові одне з таких збільшень зробити адресним для програми вирощування насіння кукурудзи від MAS Seeds.
У чому перевага партнерства саме з Придніпровським для таких компаній, як MAS Seeds?
У нашому ставленні до гроверського бізнесу. Ми максимально прозорі та відкриті для партнерів, на ділянках гібридизації поруч з нашими агрономами постійно працюють і агрономи MAS Seeds.
Ми чітко дотримуємося технології, у нас чудова команда фахівців, можливо, найкращих в Україні, є зрошення, ділянки гібридизації розведені по різних регіонах.
У товарних посівах перенести строки якоїсь операції на декілька днів не складно. У вирощуванні насіння посунути внесення добрив або інсектициду на день-два — це форс-мажор, що може вплинути на якість насіння та валовий збір.
Ми завжди виконуємо заявлений обсяг постачання насіння на завод і, як показує практика, постійно перекриваємо план на 10–20% (а це додатковий прибуток для оригінатора).
І, нарешті, ми відкрито та чесно ведемо цей бізнес. Оригінаторів можна зрозуміти: вони передають генетику та інновації стороннім компаніям, і далеко не всі з них повністю повертають врожай на насіннєві заводи. Перевірити обсяг валового збору майже неможливо — у господарстві кивають на неврожай і залишають частину насіння собі. Знайти насіннєвий завод, який доробить продукцію та розфасує її, в Україні зараз не проблема. А потім на ринку з’являються так звані білі мішки з насінням провідних брендів. За співпраці з нами такого не буде — репутація Kernel не дозволяє.
У яких регіонах Kernel використовує посівний матеріал соняшника від MAS Seeds?
Наш досвід свідчить, що найбільше гібриди високоолеїнового соняшника MAS Seeds підходять для виробництва у центральній частині України. Наприклад, товарний MAS 86.OL ми сіємо тут, у Придніпровському, є посіви у сусідніх областях. У кліматичних умовах цього регіону гібрид показує найкращу прибутковість у співвідношенні ціни насіння, технологічних витрат та показників валового збору, вмісту олії та олеїнової кислоти.
Які побажання або зауваження до MAS Seeds ви можете назвати?
Для мене як сільгоспвиробника завжди вигідно, коли я можу на ринку знайти багато сильних партнерів-оригінаторів з першокласними та високоякісними гібридами. Є конкуренція, є поле для вибору та простір для розвитку.
MAS Seeds — це оригінатор, потенціал якого в рамках Kernel тільки почав реалізовуватися. Ми вже повноцінно співпрацюємо по високоолеїновому соняшнику, почали тестувати гібриди кукурудзи оригінатора, і я буду задоволений, якщо вони складуть конкуренцію іншим топовим гібридам цієї культури — тоді стабільність нашого підприємства зросте. Тож у мене єдине побажання для MAS Seeds — надалі залишатися на сильних позиціях у генетиці та розвивати програми взаємовигідної співпраці з такими гроверами, як Придніпровський.
Ольга Молокович, Head of Marketing компанії MAS Seeds в Україні:
— Ми дякуємо компанії Kernel за довіру до нашої генетики та цінуємо співпрацю за форматом buy-back, який вигідний для обох сторін. Ми також вдячні високопрофесійній команді агрономів Kernel, що добре вивчила, як вирощувати наше насіння з найменшими ризиками. А інвестиції Kernel у зрошення дають нам впевненість у отриманні гарного врожаю, незважаючи на непередбачуваність погодно-кліматичних умов. Нам приємно, що наші гібриди займають гідне місце як під час тестування на ділянках R&D, так і в товарних посівах кластерів Kernel.
Якщо говорити про наш високоолеїновий гібрид соняшника MAS 86.OL, то, за даними французького державного інституту Terres Inovia, з 2016-го він щорічно посідає перше місце за продуктивністю на національному рівні у Франції. Тому із впевненістю у своїй генетиці ми пропонуємо ключовим партнерам найкращі гібриди з нашого портфоліо, які були створені у Франції, але довели свою високу продуктивність у результаті тестування нашим українським R&D-відділом та на виробничих посівах.
MAS 86.OL вже не перший рік входить до топ-3 у виборі агрохолдингів, а цього року ми вдвічі збільшили виробничий план, щоб дати змогу іншим фермерам України спробувати найкраще із французької селекції. Хоча досвід фермерів свідчить, що класичний соняшник дає вищу врожайність, ніж високоолеїновий, із року в рік MAS 86.OL повністю виправдовує наші очікування щодо врожайності на рівні топових класичних гібридів та вище, а також щодо вмісту олеїнової кислоти та вмісту олії в насінні. MAS 86.OL — гібрид із середньораннім цвітінням, що дає змогу уникати значного стресу від посухи влітку, а середньостигла група стиглості забезпечує високий потенціал урожайності. Також цей гібрид вважається найпродуктивнішим за вмістом олії (50–52%) та олеїнової кислоти (87–89%) серед усіх конкурентних гібридів на ринку.
Про інвестиції у зрошення
Скільки площ на ділянках гібридизації у кластері наразі перебувають під зрошенням?
Загалом під зрошенням у Придніпровському вже 2200 га, а цього року будуть закінчені роботи зі встановлення зрошення ще на 600 га. Нова зрошувана ділянка почне функціонувати навесні у Полтавській області, а загальна площа під зрошенням сягне майже 3000 га.
Чому в компанії обрали саме ці ділянки та якими були інвестиції у системи зрошення?
Стан систем меліорації, які залишилися у спадок від Радянського Союзу, у різних місцевостях дуже різний. Ми працюємо на тих площах, що входили в єдині системи у конкретних регіонах — як у Черкаській, так і у Полтавській області. Тут залишилися у робочому стані насосні станції, що перебувають в управлінні Держводагентства України, частково залишилися магістральні трубопроводи, які ще не встигли розібрати шукачі металобрухту, є канал, звідки береться вода. Звісно, на момент нашого приходу все було у занедбаному стані й потребувало модернізації та відновлення.
Але наявність навіть таких ресурсів дозволила нам майже удвічі скоротити витрати на встановлення зрошення — до $1800–2000 на 1 га. Якщо просто прийти на ділянку поля поблизу Дніпра і робити все з нуля, то витрати становитимуть близько $3500 на 1 га. Я вже не кажу про те, що встановлення нової системи потребуватиме тривалого вирішення питань, пов’язаних із землевідводами.
Цього року при розширенні ділянок під зрошенням, за нашими розрахунками, ціна збільшиться до $2200 на 1 га через дорожчання будівельних матеріалів, насамперед металу.
Які зрошувальні системи обрала компанія для встановлення на ділянках гібридизації?
Ми віддали перевагу системам фронтального типу для того, щоб збільшити зони гібридизації за рахунок геометрії існуючих полів. Спочатку закупили 22 фронтальні дощувальні машини Valley американської компанії Valmont Irrigation — по 11 машин на кожен з масивів гібридизації. А цього року в рамках розширення проєкту наш тендер виграла пропозиція дощувальних машин Zimmatic американської Lindsay Corporation. Вони будуть встановлені на тих 600 га ділянок у Полтавській області, про які я розповідав.
Крім того, там будуть встановлені дві дощувальні машини харківського виробника «Варіант Агро Буд». Це вже моя особиста позиція — я вважаю, що вітчизняним компаніям потрібно давати шанс показати себе. І хоч ми можемо собі дозволити придбати машини у будь-якого виробника у світі, на мій погляд, українські компанії мають стимулювати саме українське виробництво і шукати можливості для імпортозаміщення. Це питання економічної безпеки і держави, і кожного з нас.
Олег Ковальчук, керівник відділу зрошення Придніпровського кластера:
— Головним завданням, яке ми вирішували, була мінімізація витрат на встановлення зрошення. Ми проаналізували всі землі, що орендує Kernel, обрали ділянки біля села Дмитрівка зі старими зрошувальними системами радянських часів та відновили за необхідності насосні станції, трубопроводи тощо. Капіталовкладення вийшли на рівні до $2000/га, притому що встановлення нових систем коштує до $4000/га.
Перша черга під зрошенням була площею 690 га, а згодом були запущені дощувальні системи ще на 500 га. Таким чином загальна площа сягнула майже 1100 га. Після цього було відновлене зрошення на 1020 га у Броварках Глобинського району Полтавської області, а цього року на Полтавщині запустили відновлення зрошення ще на 607 га.
Незважаючи на те що кругові машини значно дешевші в обслуговуванні, ми обрали фронтальний тип дощувальних машин з огляду на потреби нашого виробництва — прямокутні поля із санітарними зонами між різною генетикою. Мінусом таких машин є те, що через кожні 150 м їх потрібно переключати на інший гідрант. Тож дощування вимагає залучення додаткових гідротехніків.
Поряд із закордонними машинами будуть встановлені дві машини «Варіант Агро Буд». Ми вже два роки спілкуємося з господарствами, які їх експлуатують, їздили на виробництво у Харкові. Спеціально під наші потреби на заводі встановлять системи GPS-навігації на машини, що для насінницьких посівів має велике значення.
Про плани та перспективи
Чи є у компанії плани рухатися далі, у формат повного циклу вироблення насіння?
Так, ми вже проєктуємо у Черкаській області власний насіннєвий завод і повністю завершимо цикл виробництва насіння кукурудзи. Зараз ми відвантажуємо вирощене насіння на заводи оригінаторів для доробки, протруювання та фасування у мішки (посівні одиниці). Сподіваюся, що наступного року ми встигнемо ввести завод в експлуатацію та вже наступний врожай насіння будемо переробляти на власних потужностях. Це підвищить загальну рентабельність насінницького напряму — адже в нас залишиться частина маржі, яка втрачалася на доробці насіння.
Якою буде потужність заводу та які очікуються інвестиції?
Запланована потужність — близько 300 000 посівних одиниць на рік. Це повністю задовольнить наші потреби у 250 000 посівних одиниць і дасть можливість частину насіння передавати або продавати іншим виробникам.
Щодо інвестицій — суми дуже різняться. Усе залежить від побажань замовника і потужностей підприємства. В Україні є заводи за $50 млн, а є й за $300 млн. Ми оптимісти і сподіваємося вкластися у прайс на $15 млн. Попри це підприємство буде інноваційним, обладнання замовляємо у кращих виробників із США та Німеччини.
Завод буде доробляти тільки насіннєву кукурудзу чи також працюватиме із соняшником?
Поки ми розглядаємо напрям насіння кукурудзи. По-перше, це пов’язано з більшою потребою групи Kernel саме у цьому посівному матеріалі. А по-друге, технологічно виробництво насіння кукурудзи більш складне та затратне і водночас більш цікаве для виробника.
Починається все з посіву за складною схемою з материнських та батьківських ліній — батьківське насіння сіється у два заходи, щоб напевне запилити «маму». Оскільки це однодомна рослина і може запилювати саму себе, то тичинки на материнських лініях потрібно видалити. Для цього необхідна спеціальна техніка — детеслери, які за кілька проходів зрізають волоть. Але якість машинного зрізання не завжди висока, і в сезон ми залучаємо до 300 робітників для ручного видалення волоті. А інколи приймається рішення взагалі не застосовувати детеслери, робити все руками. До речі, ті самі робітники протягом місяця регулярно проходять поля для ручного видалення нетипових рослин.
Насіннєву кукурудзу збирають з використанням спеціального комбайна, ціна якого сягає інколи $1 млн! Адже на відміну від товарних посівів кукурудза з ділянок гібридизації збирається за вологості 30% просто у качанах — інакше можна пошкодити насіння. Протягом трьох днів качани сушаться на насіннєвому заводі. І тільки після цього йде облущування, калібрування та доробка насіння.
Це виходить взагалі окремий напрям інвестування…
Так, кукурудза — найбільш масова культура в Україні, але виробництво насіннєвого матеріалу потребує значних ресурсів — як людських, так і фінансових. Це окремий напрям інвестування, як і встановлення зрошення. Саме тому ми зацікавлені повністю замкнути цикл виробництва в межах нашого підприємства — від надходження материнських та батьківських ліній від оригінатора до виробництва готових посівних одиниць. Так ми зможемо повністю контролювати процес.
Насінницький напрям пов’язаний зі значними інвестиціями. Наскільки він прибутковіший за товарне рослинництво?
Чинників тут багато, зокрема і наявність власного заводу з доробки насіння, що збільшує маржу виробника. У моєму розумінні тут доречно застосовувати мультиплікатор 4–5 — тобто прибутковість (чистий EBITDA) може бути до п’яти разів вищою порівняно з товарними посівами.
Минулого року українське насіння отримало сертифікацію ЄС, і фактично для нього відкрився весь світовий ринок. Чи є плани розвитку в цьому напрямку?
Так, можливість експорту насіння культур — дуже гарна звістка для всіх українських гроверів, і ми, звичайно, детально вивчили це питання. Плани експорту є, і ті додаткові 600 га ділянок гібридизації під зрошенням у Полтавській області, про які я казав раніше, ми закладали у тому числі з урахуванням можливостей експорту.
Традиційно вважається, що найкращий посівний матеріал соняшника виробляється у Туреччині або Румунії. Чи буде українське насіння конкурентним?
Якщо не порушується технологія вирощування та доробки насіннєвого матеріалу, належним чином перевіряється генетика батьківських та материнських ліній «на вході» до гровера та генетика отриманого ним матеріалу, відсутнє крос-запилення з іншими гібридами, то походження посівної одиниці не має жодного значення. Якогось особливого теруара у виробництві насіння не існує — питання лише у його врожайності та наливі. І це вирішується за рахунок зрошення та відповідної доробки на насіннєвих заводах.
Тому український посівний матеріал соняшника буде цілком конкурентним на світовому ринку. Ба більше, ми навіть маємо цінову перевагу — вартість вирощування насіння в Україні нижча від середньої на ринку ЄС або у Туреччині приблизно на $10 на посівну одиницю. Це доволі відчутна різниця.
Чи не почне програвати бізнес таких оригінаторів, як MAS Seeds, якщо гровери відкриватимуть свої насіннєві заводи? Адже частина їхньої маржі після відкриття заводу неминуче перейде до Придніпровського.
Це могло би статися, якби насінницький комплекс України залишався закритим для світового ринку. На мій погляд, потужностей доробки насіння в Україні навіть бракує з урахуванням потреб внутрішнього ринку й експорту до ЄС та інших країн.
Виробництво насіння зростатиме з року в рік, і його потрібно буде десь переробляти у готові посівні одиниці. Заводи оригінаторів неодмінно будуть повністю завантажені, і всі тільки виграють — розширяться площі під насінництвом, створяться нові робочі місця, зросте попит на дощувальні системи, буде стимулюватися вітчизняне машинобудування тощо.
Про КСП та мотивацію
Які соціальні проєкти розвиває Придніпровський?
На мою думку, наш найкращий соціальний проєкт — це те, що ми працюємо виключно вбілу та сплачуємо всі податки. За минулий рік Kernel сплатив понад 1,2 млрд гривень податків, з яких майже мільярд до місцевих громад. На жаль, на українському аграрному ринку така поведінка компанії є скоріше винятком із правил. Децентралізація надала можливість ОТГ самостійно розпоряджатися частиною податкових надходжень, і саме ми є основними «спонсорами» бюджету громад, на території яких працює кластер.
Але ми розуміємо, що цього замало — у тих ОТГ, де є активна позиція, створений дієвий корпус управлінців, ми підтримуємо різні проєкти. Це може бути допомога з фінансами для реконструкції спортивних комплексів, шкіл, облаштування парків, впровадження програм з енергоефективності тощо. На це Придніпровський щорічно виділяє близько 10 млн гривень.
Крім того, наш постійний головний біль — дороги, без яких ми не можемо працювати як сільгоспвиробник. Ми сплачуємо дорожній збір у ціні кожного літра пального, але не можемо чекати, поки дійде черга ремонту тієї чи іншої ділянки. Тож доводиться підключатися та фінансувати реконструкцію — в нас навіть є постійний підрядник, якому ми замовляємо виконання ремонту. І без роботи він не сидить ніколи.
Що вас мотивує в роботі?
Мені дуже подобається творити та створювати. Тому мене захоплюють процеси, що відбуваються у Kernel, — з нічого ми навчилися робити першокласні речі. Це стосується всього: і наших ділянок гібридизації з найсучаснішими системами зрошення, і перебудови технічної бази, де за чотири роки вдалося створити дієві підрозділи, які приносять щороку гарантований дохід, і ще багато чого. Знайти ідею, захопити нею всю команду, розробити шлях реалізації. І, нарешті, за короткий період досягти мети, побачити реальні результати своїх зусиль та роботи. Це не майнінг віртуального біткоїна, а створення реальних робочих місць, реального продукту, реальної економіки. Саме відчуття можливості створювати такі речі і є для мене найкращим мотиватором.
