Сівозміни та переробка у 2026 році: агросектор переходить до обережних змін

Ключові культури зберігають позиції, але структура виробництва дедалі більше підлаштовується під логістику, переробку та попит

У 2026 році зміни в структурі агровиробництва в Україні відбуватимуться поступово, без різких розворотів. Логістичні обмеження, цінове середовище та доступність переробки формують рамки, в яких аграрії змушені ухвалювати рішення, зберігаючи обережний підхід до коригування сівозмін.

Кукурудза та соняшник залишаються базовими культурами для більшості виробників. Водночас ключовим стає не саме збереження цих культур у структурі посівів, а баланс між ними. За наявності додаткових переробних потужностей та стабільного попиту на олійні культури площі під соняшником можуть дещо зрости. Проте це зростання стримується необхідністю дотримання сівообороту та збереження родючості ґрунтів.

Паралельно посилюється тенденція до перерозподілу культур усередині сівозмін. У регіонах із високим логістичним плечем частка кукурудзи поступово скорочується. Натомість зростає роль сої, ріпаку та культур, інтегрованих у переробні ланцюги. Економічну привабливість зберігають культури зі стабільним попитом на ринках ЄС та Азії, а також ті, що дозволяють гнучко управляти витратами завдяки локальній переробці.

Важливу роль у цій трансформації відіграє переробка. Переробка соняшнику, орієнтована на зовнішні ринки, зокрема на експорт соняшникової олії, має реальну економіку завдяки стійкому міжнародному попиту, хоча й працює в умовах низької маржі. Натомість більшість інших напрямів переробки, включно з мукомельною, круп’яною, молочною та м’ясною галузями, значною мірою залежать від внутрішнього попиту.

Окремі сегменти, такі як м’ясо птиці, поєднують експорт і внутрішній ринок, проте їх масштабування на зовнішніх ринках потребує тривалого часу. Аналогічні обмеження характерні і для інших напрямів переробки, орієнтованих на експорт. Сегменти біоетанолу та біометану, що активно розвивалися останніми роками, залишаються чутливими до цін на сировину та паливо, що робить їхню економіку нестабільною.

У підсумку структура агровиробництва у 2026 році дедалі більше формується навколо прагматичних рішень. Агробізнес поступово відходить від універсальних моделей, віддаючи перевагу тактичним змінам, які враховують логістику, переробку та реальний попит.

Детальніше про зміну структури виробництва, роль переробки та економічну логіку агросектору читайте у повному матеріалі «Аграрний ринок України у 2026 році: економіка точних рішень» на Landlord.