Огляд земельного законодавства

З 1 січня в Україні розпочався другий етап земельної реформи, що дозволяє фізичним особам володіти сільськогосподарськими землями до 10 тис. га та надає юридичним особам право купувати таку землю.

Нині потребують доопрацювання чинні нормативні акти та процедури в частині вдосконалення механізму перевірки нових власників землі та концентрації землі в одних руках, а також встановлення запобіжників потенційних зловживань набувачів землі та забезпечення прозорості угод з купівлі-продажу земельних ділянок, мовиться в огляді KSE.

Так, Закон України № 3272-IX, ухвалений 27 липня 2023 року, мав на меті виведення з тіні державних земель сільськогосподарського призначення, які перебувають на праві постійного користування у державних сільськогосподарських підприємств. Закон набув чинності 3 вересня 2023 року і передбачає, що уряд має внести необхідні зміни до нормативно-правових актів до кінця 2023 року.

Ці зміни повинні були відповідати новому закону і бути узгоджені з міністерствами та іншими органами виконавчої влади. Однак зміни не були здійснені, тому положення закону наразі не реалізовані й продаж прав суборенди державних сільськогосподарських земель не розпочався з 1 січня 2024 року, як це було передбачено законом.

У зв’язку зі значною кількістю орендодавців, які виїхали за кордон через повномасштабне вторгнення росії до України, орендарі мають проблеми з підписанням договорів оренди землі та додаткових угод до них.

З урахуванням процесів цифровізації країни є доречним поширення практики електронного підписання договорів оренди державних та комунальних земель на приватні землі. Для цього потрібно внести відповідні зміни до земельного законодавства.

Аграрний комітет Ради рекомендував до першого читання Законопроєкт №10027, яким пропонується поновити для військовослужбовців-учасників бойових дій та членів сімей безоплатну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державного або комунального фонду для ведення особистого селянського господарства.

На думку експертів KSE, дана законодавча ініціатива може мати низку негативних соціальних та корупційних наслідків, зокрема:

• Зростання соціальної напруги. Адже у державній власності залишилось наразі лише 750 тис. га, а в комунальній є ще близько 4 млн га, які передані в оренду приватним агровиробникам і не підлягають безоплатній передачі ветеранам. На жаль, цього не вистачить навіть для захисників, не кажучи вже про інші категорії громадян, які згідно з Земельним кодексом України мають право на “безоплатні” 2 га.
• Порушення принципу справедливості. Вартість ділянки однакового розміру в різних частинах держави може відрізнятись у рази.
• Корупція. Безоплатна приватизація була визнана Національним агентством з протидії корупції однією з найбільших корупційних схем у земельній сфері, а її реформування передбачено Державною антикорупційною стратегією на 2023-2025 роки.
• Позбавлення громад важливого джерела наповнення місцевих бюджетів. За підрахунками KSE Агроцентр, внаслідок безоплатної передачі земель у приватну власність протягом 2003-2021 рр., щорічні втрати місцевих бюджетів можуть становити від 2,4 млрд грн до 14,73 млрд грн на рік.

Тож фахівці рекомендують до завершення режиму воєнного стану зберегти заборону на безоплатну передачу земель у приватну власність та сфокусуватися на розробці відповідних положень із реформування інституту безоплатної приватизації земель, як про це зазначено у Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 рр.

Замість провокування земельної корупції, краще віддячити захисникам та захисницям та сім’ям загиблих повагою, грошима та іншим довічним забезпеченням відповідно до найкращих світових практик.

Нагадаємо, в Україні з 1 січня стартував новий етап земельної реформи, згідно з яким ліміти на продаж сільськогосподарських земель збільшилися зі 100 до 10 тис. га. Малий та середній агробізнес опинився під загрозою, а разом з ним функціонування сільських територій.

З 1 січня 2024 року настав другий етап відкриття ринку земель із залученням основних гравців – юридичних осіб, які зможуть отримати у власність в одні руки не більше 10 тис. га. Очікуваний вплив від цього на розвиток економіки коливається в діапазоні 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років.

За підрахунками експертів 187,7 тис. угод купівлі-продажу було укладено з моменту відкриття земельного ринку до листопада 2023 року.

У порівнянні з 2022 роком — ринок зріс на 58%, водночас четвертий квартал перевищив всі попередні квартали 2023 року. Обсяг ринку все ще майже на 40% менший, ніж до повномасштабного вторгнення. Ситуація значно відрізняється між регіонами, в деяких регіонах обсяг ринку перевищує показники до вторгнення, мовиться у квартальному огляді земельного ринку, підготовленому KSE.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати