Ринок меду під час війни: як експортери працюють із коротким плануванням і дорогим кешфлоу

Український медовий ринок дедалі більше залежить від регуляторики ЄС, логістики та доступу до оборотного капіталу. В умовах війни навіть невеликі збої швидко змінюють економіку бізнесу.

Ринок меду в Україні за останні роки остаточно перестав бути локальним аграрним сегментом. Сьогодні він працює в логіці глобального трейдингу, де ціна визначається не лише врожаєм і внутрішнім попитом, а регуляторною політикою Європейського Союзу, логістикою, доступом до фінансування і швидкістю ухвалення рішень. Війна лише загострила ці фактори.

Для експортерів меду початок повномасштабного вторгнення став тестом на операційну стійкість. Галузь увійшла у 2022 рік із повними складами, чинними контрактами та жорсткою прив’язкою до європейських покупців. Зупинка відвантажень, невизначеність на кордонах і фактична пауза в експорті змусили компанії за лічені тижні перебудовувати операційні моделі.

Як показав досвід Beehive, одного з найбільших українських експортерів меду, ключовим рішенням у перший місяць війни стало швидке повернення до роботи з наявними ресурсами. Частина контрактів була втрачена, частина переглянута, але затягування з відновленням операцій означало ризик втрати позицій на європейському ринку. У медовому бізнесі імпортери не чекають довго і швидко шукають альтернативних постачальників.

Окремим викликом стала логістика. Фізично маршрути експорту до Європи здебільшого збереглися, адже мед традиційно вивозиться автомобільним транспортом. Водночас вартість перевезень зросла в рази. Подорожчання логістики, а також імпорту тари та пакування безпосередньо вдарило по собівартості кілограма меду. За таких умов компанії були змушені або приймати нову економіку, або зупиняти бізнес.

Фінансова модель медового експорту також зазнала змін. Щоб утримати обороти, експортери почали активніше працювати з відтермінуваннями платежів, банківським фінансуванням і короткостроковими позиками. Це дозволяло підтримувати рух коштів, але водночас підвищувало чутливість бізнесу до цінових коливань.

Додатковий тиск створило зростання закупівельної ціни на мед. Повернення ЄС до системи квот призвело до пікового попиту в обмежені часові вікна, коли європейські покупці одночасно виходять на український ринок. У таких умовах ціна зростає незалежно від реальних обсягів виробництва, а навантаження на оборотний капітал різко збільшується.

У підсумку ринок меду у воєнний період працює з дуже коротким горизонтом планування. Більшість рішень ухвалюються на тиждень або два вперед, з постійною корекцією під ціну, логістику і доступність фінансування. Саме така модель сьогодні дозволяє експортерам зберігати керованість бізнесу.

Детальніше про те, як ці рішення працюють на практиці, Landlord поговорив із генеральним директором компанії Beehive Семеном Гагаріним.