На Кіровоградщині фермери обирають тверду пшеницю як альтернативу кукурудзі
Підприємство «ВЕРЕС» завдяки технології no-till досягло стабільних урожаїв і планує розширити посіви твердої озимої пшениці до 3 тис. га, відмовившись від традиційної кукурудзи через ризики війни та логістики.
У господарстві «ВЕРЕС» на Кіровоградщині роблять ставку на тверду пшеницю, яка поступово витісняє кукурудзу. Підприємство впровадило технологію no-till і вже бачить економічний ефект: урожайність зернових сягає 6–8 т/га, тоді як у сусідів — удвічі-тричі нижча.
Про це йдеться в матеріалі на Latifundist.com.
Директор компанії Володимир Зубков зазначає, що цей підхід виявився найбільш ефективним у нинішніх кліматичних умовах.
За його словами, сьогодні врожайність пшениці у «ВЕРЕС» становить близько 8 т/га, тоді як у сусідніх господарствах — лише 1,5–4 т/га. Впровадження no-till дозволило майже утричі скоротити кількість польових операцій, зменшити потребу у техніці та робочій силі, а також знизити витрати на 30%. Водночас фермер наголошує: щоб технологія запрацювала, потрібен час, адже ґрунти мають перебудуватися, а біота відновитися.
Основними культурами у «ВЕРЕС» залишаються м’яка та тверда пшениця. Якщо озима м’яка займає близько 4 тис. га і дає врожайність зерна 3-го класу з протеїном 11–11,5%, то тверда пшениця стала новим напрямком. Цього року озиму дурум зібрали з результатом 6 т/га, що економічно виправдано: витрати становили лише 340 грн/т при різниці в ціні між м’якою та твердою пшеницею у 4 тис. грн/т.
Для вирощування дуруму використовують додаткове підживлення аміачною селітрою (10 т/га), що додає близько 2 тис. грн витрат на гектар. Водночас яра тверда пшениця виявилася менш успішною — урожайність склала лише 3 т/га через травневі заморозки, які пошкодили половину площ.
«Вирощування дуруму виглядає перспективним, особливо для озимих. З ярими культурами ще залишаються ризики, але досвід вже отримали», — наголошує директор компанії.
На наступний сезон у «ВЕРЕС» планують збільшити площі під твердою озимою пшеницею до 3 тис. га.
Серед ярих культур у господарстві пріоритет має соняшник із прогнозованою врожайністю 2,5 т/га. Горох вирощують як «ремонтну» культуру для відновлення виснажених полів або боротьби з бур’янами.
Натомість кукурудзу у «ВЕРЕС» не сіють уже три роки. За словами Володимира Зубкова, повномасштабна війна зробила її вирощування занадто ризикованим: культура потребує значних витрат на азотні добрива, досушування, що ускладнюється перебоями з газом та електроенергією, а також стабільної логістики.
«Якби ми продовжували сіяти кукурудзу, то лише втрачали б гроші», — додає керівник.
Втім, від кукурудзи у господарстві повністю не відмовляються. Наступного року у «ВЕРЕС» планують засіяти 600–700 га, підбираючи гібриди з оптимальним ФАО під умови регіону.
Нагадаємо, no-till технологія скорочує витрати праці та пального.
