Російські аграрії виступили проти введення квот на ввезення імпортного насіння. У листі до російського диктатора Володимира Путіна Російський зерновий союз вказує, що галузь критично залежить від насіння з-за кордону, а квотування вплине на врожайність та обсяги сільгоспвиробництва. Про звернення аграріїв до президента дізналася російська газета “Известия”, передає Landlord.
Квоти на ввезення імпортного насіння можуть встановити до кінця 2022 року. Йдеться про іноземне насіння картоплі, пшениці, кукурудзи та інших культур. На думку російського Мінсільгоспу, автора ініціативи, квотування спонукає аграріїв активніше розвивати вітчизняне насінництво, що, у свою чергу, забезпечить продовольчу безпеку країни.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Аграрії РФ не погоджуються з такою позицією міністерства. Вони попереджають, що закордонне насіння рослин, яке відомство вказало у проекті, забезпечує рентабельність вітчизняного виробництва. Якщо наступного року галузі не вистачить імпортного насіння, то впаде врожайність, попереджають аграрії у листі до Путіна. Звернення підписали кілька організацій, у тому числі виробники картоплі, зерна та сої.
Аграрний сектор Росії визнає, що їхній ринок залежить від іноземного насіння. Фермери також нагадують, що іноземні компанії розробляли насіння на замовлення російських виробників із урахуванням агрокліматичних умов вітчизняних регіонів.
Бізнес також додав: Захід не запроваджував санкцій на імпорт насіння до Росії. Закордонні постачальники продовжують працювати, інвестуючи у будівництво насіннєвих заводів та селекційних центрів. У такій ситуації “необдумані дії щодо квотування ввезення здатні зупинити іноземні інвестиції у вітчизняну селекцію”, впевнені автори листа.
Проблема квотування може виявитися ширшою, зазначають експерти. Фермери орієнтували свої технологічні процеси на імпортне насіння, з його урахуванням купували й кошти проти шкідників та добрива, пояснив віце-президент Російського зернового союзу Олександр Корбут.
У Росії є своє насіння, але його продуктивність практично вдвічі нижча, зазначив директор Центру кон’юнктурних досліджень Георгій Остапкович.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України розробив макроекономічний прогноз, у якому є інформація щодо врожаю зернових культур у 2022 та 2023 роках.
Війна завдала великої шкоди агросектору України. Так, за різними оцінками, потенційна пряма шкода агросектору склала вже зараз, станом на вересень, понад шість мільярдів доларів США, а непряма – понад 23 млрд доларів.
Наталія Марченко
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!