Релокація як перевірка промислової керованості: як виробництво формованої целюлози відновлювали під час війни

Кейс перенесення до 75% виробничих потужностей, п’ятимісячного демонтажу та повного перезапуску без зупинки бізнесу.

Коли у 2022 році промислові підприємства опинилися під тиском війни, релокація перестала бути теоретичним сценарієм і стала практичним викликом. Для виробництва формованої целюлози це означало не просто зміну адреси, а перевірку того, наскільки бізнес здатен відновити складні технологічні процеси в нових умовах.

У випадку Sem Ecopack ключовою точкою став майданчик у Самборі на Львівщині, придбаний ще до повномасштабного вторгнення. На момент купівлі його розглядали як стратегічну інвестицію на майбутнє, ближчу до європейських логістичних маршрутів. Після початку війни саме ця локація стала базою для перенесення виробництва з Дніпропетровської області.

За словами Сергій Рудковський, генеральний директор компанії Sem Ecopack, до Самбора вдалося перемістити близько 70–75% потужностей. Сам процес зайняв приблизно п’ять місяців і включав демонтаж, транспортування та монтаж обладнання, ще близько місяця знадобилося на повноцінний перезапуск. У цей період компанія працювала в режимі жорсткого таймінгу, коли кожна затримка означала ризик для безперервності бізнесу.

Вирішальним фактором стала структура самої технології. Обладнання було власної розробки, а не стандартними лініями іноземних постачальників. Це дало змогу обійтися без залучення зовнішніх інженерних команд і не залежати від сервісної підтримки з-за кордону. Фактично компанія могла самостійно демонтувати, адаптувати та знову запустити виробництво в новому середовищі.

Паралельно з технічними питаннями довелося вирішувати й інфраструктурні. У процесі релокації компанія взаємодіяла з державними та муніципальними структурами щодо залізничних перевезень, забезпечення фурами, підключення енергоресурсів і проходження адміністративних процедур. Цей досвід став прикладом того, як у кризових умовах промисловий бізнес і держава можуть працювати в режимі оперативної координації.

При цьому виробництво не було повністю зупинене. Частина потужностей продовжувала функціонувати на попередньому майданчику, тоді як Самбір поступово перебирав на себе роль основного центру виробництва та розвитку. У підсумку релокація не лише зберегла бізнес, а й прискорила трансформацію компанії в більш мобільну та керовану структуру.

Цей кейс показує, що промислова стійкість у воєнний час формується не в момент кризи, а значно раніше. Інвестиції в технологічну автономність і резервну інфраструктуру, зроблені без розрахунку на негайну віддачу, у критичний момент перетворюються на ключовий актив.

Детальніше читайте в інтерв’ю Сергія Рудковського, генерального директора компанії Sem Ecopack, у матеріалі «Формована целюлоза як інструмент агроекспорту: українська упаковка, що знижує втрати врожаю та відповідає стандартам ЄС» на Landlord.