Рада не скасувала “соєві правки”: експортне мито на сою та ріпак наближається до підпису Зеленського
Парламент провалив три блокуючі постанови щодо законопроєкту №13157, який вводить 10% мито на експорт сої та ріпаку. Аграрії говорять про грабіж, влада — про підтримку переробки та бюджет ЗСУ.
Верховна Рада України 22 липня не підтримала жодну з трьох постанов (№13157-П, 13157-П1, 13157-П2), які мали скасувати ухвалення законопроєкту №13157, що передбачає запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку. Таким чином, скандальні “соєві правки” наближаються до фінального етапу — підпису Президента.
Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у Telegram.
Автори постанов — народні депутати Дмитро Разумков, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Олексій Гончаренко — заявили про непрозорий спосіб ухвалення законопроєкту та незрозуміле включення аграрних питань у закон, що стосується промислового забруднення.
“У закон про забруднення раптово вмонтували мито на сою та ріпак. Яке це має відношення до екології? Це шулерство й удар по аграріях”, — заявив із трибуни парламенту Гончаренко.
Усі три постанови підтримали лише 21–23 депутати, тож вони були відхилені. Законопроєкт №13157, який парламент ухвалив 16 липня 245 голосами, тепер передадуть на підпис Президенту.
Що таке “соєві правки”?
Йдеться про суперечливу норму, яка передбачає запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку з України. Таку норму намагались провести ще в окремому законопроєкті №13134 через правку №40, але в червні Рада її не підтримала. Згодом зміни перенесли в інший законопроєкт — №13157 — що й викликало нову хвилю критики.
Автор ідеї — Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку. Він пояснив, що недозавантаженість переробних потужностей на 35% позбавляє бюджет 7,3 млрд грн потенційних надходжень на підтримку ЗСУ.
Позиції сторін:
- За: прихильники стверджують, що мито стимулює внутрішню переробку, створення доданої вартості в Україні та наповнення бюджету;
- Проти: аграрії, особливо малі та середні, попереджають про дискримінацію, втрату експортної виручки та порушення угоди про асоціацію з ЄС.
Критики також наголошують, що в ЄС експортне мито на продукцію рослинництва — виняток, а не правило, і будь-яке додаткове фіскальне навантаження знижує конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках.
“Цей закон — це грабунок фермерів в інтересах великих переробників”, — прокоментували рішення Ради у низці аграрних об’єднань.
Якщо Володимир Зеленський його підпише, експортне мито на сою та ріпак стане чинним. Очікується, що документ почне діяти вже з наступного маркетингового сезону, тобто з осені 2025 року.
Нагадаємо, український ринок ріпаку минулого тижня продемонстрував дивергенцію у ціновій динаміці: гривневі котирування впали до 23 500 грн/т через очікування введення експортного мита, тоді як валютні ціни зміцнилися до $540-545/т, відповідаючи європейській кон’юнктурі.
