Пилові бурі та “жовті” дощі навідуватимуться до України частіше

Пилові бурі стають усе частішими і тепер накривають навіть ті регіони, де раніше про них практично не знали. За даними науковців, ситуація лише погіршуватиметься із часом.

Про це пише британське видання The Telegraph.

Згідно з даними ООН, піщані та пилові бурі стають “все більш частими та сильними” у багатьох частинах земної кулі. В першу чергу від них страждають пустельні та степові регіони планети. Наприклад, на Великих рівнинах Америки кількість таких подій подвоїлася за останні два десятиліття. А, наприклад, в Іраку лише за два місяці в 2022 році відбулося десять піщаних штормів.

Але тепер пилові бурі накривають й інші регіони світу, наприклад південну Європу. Коаліція ООН з питань піщаних і пилових бур (є й така) заявила, що пилові бурі мали “значний транскордонний вплив, впливаючи на різні аспекти навколишнього середовища, клімату, здоров’я, сільського господарства, засобів до існування та соціально-економічного добробуту людей”.

Оскільки кількість штормів зростає по всій планеті, вчені намагаються пояснити цю тенденцію. Основними факторами впливу вважаються масштабні вирубки лісів, надмірний випас худоби, ерозія ґрунту та зміна клімату.

Професор Девід Томас з Центру навколишнього середовища Оксфордського університету каже, що будь-яка активність людини на околицях пустель, яка зменшує розмір водойм або видаляє природну рослинність, підвищує ризики пилових бур. Найгіршими прикладами цього він назвав висихання Аральського моря та осушення іракських боліт.

Однак багато пустельних штормів мають цілком природне походження.

“Частини Сахари є природним джерелом пилу, тобто пил є в атмосфері з природних причин, а не через діяльність людини. Наприклад, сухі дна озер, успадковані від вологіших кліматичних умов у далекому минулому, є джерелами пилу по всьому світу”, – каже науковець.

Відновлення земель, управління ґрунтом і водою для збільшення рослинного покриву є рекомендацією ООН для боротьби з цим природним лихом. І лідером тут, як не дивно, є Китай, який реалізує найамбітніший у світі проєкт із посадки дерев.

Відтоді, як у 1978 році розпочалася робота над створенням “Великої зеленої стіни”, було висаджено понад 66 мільярдів дерев, а до 2050 року заплановано 100 мільярдів. Є надія, що такий проєкт захистить північно-східну частину країни від піщаних штормів з пустелі Гобі.

Нагадаємо, 1 квітня до України прийшла перша порція пилу із Сахари. Він може бути шкідливим для людей з респіраторними захворюваннями, осіб похилого віку та дітей. Українців закликали зачиняти вікна та попередили про шкідливість пилу для людей з респіраторними захворюваннями, осіб похилого віку та дітей.

23 квітня циклон на Середземному морі виніс на Балканський півострів пил та пісок з Сахари. Зливові дощі “змили” більшу його частину на територію Греції та Болгарії. Оскільки висотні повітряні потоки мають західний переніс, циклон з Європи дійшов і до території України.

24 квітня в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Київській областях було зафіксовано “брудний” (жовтий) дощ. Його колір ближче до рудого і виник він через пил з Сахари, який після кінця березня-початку квітня знову прийшов в Україну разом з циклоном, який і приніс опади.

Нагадаємо, у квітні 2024 року очікується, що середня місячна температура триматиметься у межах 8-13 градусів Цельсія, що зазвичай характерно для цього часу року. Наприкінці квітня у Карпатах очікується тепло від 6 до 7 градусів, що також є нормальним для даного періоду.

В Україні відкрили Кліматичний Офіс, що сприятиме змінам у кліматичному ландшафті країни, інформує пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного врядування в нашій країні.

Упродовж більшої частини зимового періоду погодні умови в Україні були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, про що свідчать стан посівів та гідротермічні показники.

Аномально тепла погода у першій декаді лютого та плюсові температури у другій декаді призвели до малоактивної, а в окремі дні ‒ до більш активної вегетації озимих культур. Раннє її відновлення, коли переважають довгохвильові червоні промені, сприяє ростовим процесам, нагромадженню надземної маси. Рослини мають більше часу для регенерації пошкоджених за зиму тканин.

На деяких посівах спостерігається значне пошкодження листків внаслідок дії низьких температур при недостатній висоті снігового покриву. Слабка сонячна радіація й помірні температури сприяють формуванню стеблостою. Такі умови позитивно впливають на посіви пізніх строків сівби, які не розкущилися, або недостатньо розкущені.

Відбувається вегетативний тип розвитку, який триватиме, поки не будуть переважати короткохвильові сині промені високих енергій за яких рослини вступають у генеративний тип розвитку.

Опади, які пройшли у більшості регіонів України в середині березня, суттєво поповнили запаси вологи у ґрунті, що покращило ріст і розвиток рослин та загальний стан посівів. Також вони зволожили посівний шар ґрунту для проростання насіння та появи сходів вже посіяних ранніх ярих культур.

Через аномальне тепло в Україні раніше розквітли сади. Із 7 квітня очікується цвітіння абрикос, у затишних місцях – навіть раніше, з середини місяця – вишень, груш та слив, а з 24 квітня – яблунь. Це на тиждень-півтора раніше звичайного.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати