Україна цьогоріч ухвалить стратегію розвитку аграрного сектору України до 2030 року – Висоцький

Як розповів т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, серед важливих напрямів документа — збільшення переробки сільськогосподарської продукції та розширення експортних можливостей агросектору.

«Щоб зберегти потужності в агросекторі та підвищити його ефективність та експортні можливості, необхідно розвивати сектор з переробки. Це додана вартість продукції та збільшення доходів аграріїв. Наша мета — переробляти понад 50% сільськогосподарської продукції. Україна має досить великі можливості для переробки у тваринництві — виготовлення м’ясних і молочних продуктів. Також виробництво різних видів олії. Крім того, розвиток виробництва кормів для тварин», — цитує його слова пресслужба Мінагрополітики.

Висоцький наголосив, що збільшення потужностей у переробній галузі агросектору сприятиме підвищенню енергетичної незалежності та енергетичної безпеки як України, так і  Європейського Союзу. Україна може розширити виробництво біометану до 10 млрд кубометрів на рік. Для цього є відповідна транспортна інфраструктура та потужності.

Він підкреслив, що для агросектору важливо мати доступ до різних видів логістики для експорту товарів, а також можливості впроваджувати сучасні технології у виробництві.

«Україна завжди була експортно орієнтованою державою. Щорічно ми експортуємо 65-70% сільгосппродукції. І навіть попри широкомасштабну війну Україна серед основних постачальників продуктів для понад 400 млн людей у світі. І ми плануємо зберегти ці обсяги в майбутньому», — резюмував Висоцький.

Нагадаємо, аграрний сектор визначено одним із пріоритетних у рамках реалізації Плану України з реалізації програми Ukraine Facility, на яку ЄС має намір виділити близько 50 мільярдів євро.

Серед пріоритетних напрямів роботи Мінагрополітики в рамках реалізації Ukraine Facility:

• інтеграція українського законодавства до вимог Спільної сільськогосподарської політики ЄС;
• лібералізація ринку землі;
• розвиток програм кредитування для аграрних підприємств.

Важливим напрямом розвитку галузі є розвиток переробних потужностей та збільшення доданої вартості. Зокрема, збільшення частки готової продукції в аграрній галузі, розширення програм розвитку садівництва та овочівництва, та стимулювання інвестицій у розвиток виробництва біогазу.

Читайте також: Тарас Висоцький: В рамках “Ukraine Facility” передбачено до 8 млрд євро на підтримку бізнесу

Україна вже отримала €4,5 млрд перехідного фінансування від Євросоюзу в межах програми Ukraine Facility.

Передбачається, що другий транш розміром €1,5 млрд країна отримає у квітні 2024 року після оцінки виконання п’яти індикаторів, необхідних для цього.

Уряд затвердив план Ukraine Facility, згідно з яким Україна має провести сотні реформ у 15 галузях протягом наступних чотирьох років, щоб отримати €50 млрд допомоги.

Так, відповідальними органами за реформи в агросекторі призначено Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінфін, які мають забезпечити виконання таких змін:

• Перший квартал 2024 року — вдосконалення протоколів взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Це дозволить автоматичний обмін даними між двома реєстрами.
• Другий квартал 2024 року — ухвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року. Стратегія визначатиме пріоритети у сфері гуманітарного розмінування та протимінної діяльності. Також будуть визначені сфери відповідальності влади, неурядових та приватних операторів розмінування, а також пріоритетні сфери залучення підтримки від міжнародних партнерів.
• Четвертий квартал 2024 року — Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року; ухвалення закону про Державний аграрний реєстр (ДАР), який включає інформацію про сільськогосподарських виробників, харчових переробників, водокористувачів та інших. Реєстр дозволяє отримати фінансову допомогу та інші адміністративні послуги.
• Перший квартал 2025 року — має запрацювати автоматизована система публічного моніторингу земельних відносин, а також система оцінювання земель згідно зі стандартами Європейського Союзу.
• Третій квартал 2025 року — парламент має внести зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Зміни передбачають розробку заходів державної підтримки (переважно фінансуються через донорські програми) сільськогосподарського виробництва та малих фермерських господарств, впровадження системи електронного документообігу тощо.
• Перший квартал 2026 року — впровадження підтримки через ДАР. Надано звіт, у якому зазначено, що до кінця 2025 року 80% державної підтримки надійшло через ДАР.
• Перший квартал 2027 року — створення уніфікованої з ЄС системи FSDN. Система дозволить відстежувати ситуацію в агросекторі та приймати зважені рішення щодо призначення державної підтримки сільгоспвиробникам.

Валерія Пепеля