DoAgro 2025: стратегії виживання сьогодення та вектори розвитку майбутнього

Пост-реліз

11 грудня 2025 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели ХVII Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro25), під час якої представники влади, лідери бізнесу й експерти профільних громадських організацій обговорили ключові політичні та економічні зміни, спільно сформували бачення наступного аграрного сезону й визначили вектори розвитку галузі.

Під час офіційного відкриття конференції до гостей із вітальним словом звернувся генеральний директор та власник GROSSDORF Андрій Халявка, окресливши головні тенденції ринку добрив: «Аграрії підходять до весняно-польових робіт в ослабленій позиції, не закупивши заздалегідь достатньої кількості добрив. За попередніми оцінками, до кінця квітня необхідно близько 400 тис. т КАС при загальній річній ємності ринку 800-850 тис. т. Імпортні поставки фактично досягли своєї межі й збільшити їх обсяг для перекриття дефіциту не вдасться. Для великих заводів ключовою ж проблемою залишаються безпекові загрози та логістичне перевантаження через географічне розташування». 

Також привітав учасників бізнес-директор Case IH та Steyr в Україні та Молдові Сергій Лисенко, розказавши про тенденції закупівель техніки у 2025 році: «Спостерігаємо серйозне зростання в сегментах тракторів і комбайнів, хоча ще рік тому робили дуже обережні прогнози. Окрім загальної модернізації парку, бачимо попит на продуктивні машини та стрімкий розвиток систем точного землеробства. Ринок зараз має потребу в технологіях, які дозволяють зменшити вплив людського фактора на виробничі процеси».

Пленарна частина конференції розпочалась панельною дискусією «Відверто про логістику» за модерації генерального директора УКАБ Олега Хоменка, який спрямував розмову в русло стратегічного бачення реформ залізничної галузі в контексті євроінтеграції, справедливості тарифної політики й собівартості перевезень для аграрного та металургійного бізнесу. Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський зазначив: «Фактори перегляду тарифів є об’єктивними: залізнична інфраструктура перебуває під щоденним тиском обстрілів, водночас маємо зростання цін на електроенергію, пальне та комплектуючі. Індексації тарифів уникнути неможливо. Ми відкриті до діалогу щодо моделі, проте стратегічно прагнемо перейти до уніфікованих тарифів, які залежать виключно від технології перевезення, а не від класу вантажу, запровадити прозорий формульний механізм щорічної індексації, щоб забезпечити передбачуваність для ринку».

Своєю чергою директор з логістики «Кернел» Микола Мірошниченко зауважив, що фокусуватися лише на тарифах недостатньо: «Мати таку природну монополію – це розкіш, якої не дозволяє жодна розвинута країна світу. Нам потрібно закласти механізм реформування “Укрзалізниці”, адже структурні зміни – це єдиний шлях для виживання галузі в майбутньому. Тільки так приходять приватні інвестиції, починається діалог, і тоді тариф регулюється ринком, а не стає предметом постійних суперечок». Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста наголосив на важливості поетапності змін: «Перший крок – це передача безпекових та адміністративних функцій від монополіста на рівень держави, що є необхідною умовою для допуску приватних гравців. Другий – системна компенсація пасажирських перевезень з бюджету, адже саме крос-субсидування роками блокувало прийняття нового закону та відкриття ринку». Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розкритикував чинну модель тарифоутворення та наголосив на необхідності відмовитися від кроссубсидування, яке створює нерівні умови для експортоорієнтованих галузей, зокрема для аграрної. Цю думку підтримав і голова офісу CEO групи Метінвест Олександр Водовіз, який закликав владу втрутитися в ситуацію задля збереження експортного потенціалу країни: «Має бути арбітр у вигляді держави, яка визначить, що вигідніше для економіки: підвищити тарифи зараз чи отримати більше податків та валютної виручки від експорту в довгостроковій перспективі».  Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький констатував, що зміни тарифів є об’єктивною реальністю, проте закликав до зваженого підходу: «Зміна тарифів повинна базуватися на чіткій структурі собівартості, а не на простому пропорційному підвищенні».

Змістовна дискусія змінилася презентацією «Рік українського агробізнесу», в межах якої керівниця напряму Agrohub Benchmarking Оксана Боброва показала 2025 рік в цифрах за результатами дослідження Post Harvest Insights: «Найбільш витратною культурою сезону став озимий ріпак із середніми агротехнологічними витратами $498 на гектар, що значно перевищує витрати на пшеницю ($316/га) та соняшник ($333/га). Найдешевшою у виробництві виявилася соя з показником $227/га. Озима пшениця продемонструвала найвищу волатильність урожайності з розривом у 25,9% між показниками квартилів. Водночас озимий ріпак і соняшник показали меншу відносну волатильність, проте ці культури є значно чутливішими до зміни точки беззбитковості через вищу вартість продукції». 

Наступний виступ конференції від голови комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко був присвячений євроінтеграційному шляху України. Вона повідомила, що Україна та ЄС провели скринінг українського законодавства, який став найшвидшим скринінгом за всю історію розширення ЄС: «У звіті Єврокомісія відзначила прогрес в аграрному секторі, зокрема в частині харчової безпечності. Критику у звіті варто вважати технічною дорожньою картою на 2025-2027 роки. Переговорна позиція України повинна базуватись на моделюванні економічного впливу членства та пошуку балансу інтересів. Головна мета – інтеграція без ризиків для ЄС і без надмірного тиску на Україну, що включає пропозиції щодо поетапного впровадження Спільної аграрної політики (CAP), адаптовані шляхи досягнення GAEC, SPS і кліматичних цілей». 

Про головні виклики та здобутки року говорили під час панельної дискусії «Голос галузі: від адвокації до партнерства у формуванні політики АПК» за участі директора ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марії Дідух, голови Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яни Кавушевської, виконавчого та регіонального директора у Східній Європі Donau Soja Володимира Пугачова, президента «Української плодоовочевої асоціації» Тараса Баштанника, директора «Української асоціації виробників біоетанолу» Тараса Миколаєнко, директора громадської спілки «Борошномели України» Родіона Рибчинського, голови ВАР Андрія Дикуна. Найважливішими тезами виявились: 

• несподіванкою нового торговельного режиму з ЄС стала вимога щодо гармонізації законодавства у сфері ветеринарії, санітарних і фітосанітарних заходів до кінця 2028 року;
• попри міфи та складнощі, цукровій галузі вдалося збільшити квоту у п’ять разів і запровадити внутрішнє ліцензування, щоб довести європейцям свою передбачуваність як партнера;
• біоетанолова галузь зіштовхнулася зі спротивом зі сторони європейських конкурентів, але все ж змогла отримати окрему квоту, хоча вона поки й не покриває інвестиції у потужності, що будуються;
• головним здобутком для борошномелів є виокремлення квоти на борошно, що дозволило вийти на прямі контракти з Німеччиною та Італією і зруйнувати міф про невідповідність якості української продукції;
• Україна створює власні наративи в агро. Наприклад, конкуренти просувають міф, що карбоновий слід продукції, привезеної великим судном із Бразилії, менший, ніж при доставці суходолом з України. Проте тут ігнорується логістика всередині самої Бразилії, де майже все перевозиться вантажівками. Якщо врахувати цей фактор, то карбоновий слід української сої навіть майже на 50% менший за середньоєвропейський;
• блокування кордонів сусідами парадоксально зіграло на користь ягідникам, пришвидшивши вихід на прямі ринки Західної Європи та перетворивши Україну на світового лідера з експорту замороженої малини;
• Україна є унікальним кандидатом, оскільки вступає до ЄС з аграрним сектором, який вже перевершує європейський, тож необхідно відійти від позиції прохача допомоги й позиціювати себе як стратегічного партнера, здатного розв’язувати глобальні проблеми ЄС.

Після обідньої перерви конференція продовжилась виступом директора департаменту ринків капіталу Credit Agricole Ukraine В’ячеслава Озерова, який окреслив ключові економічні тенденції, що сформували 2025 рік: «Погіршення безпекових ризиків гальмує економічну активність, але будь-яке економічне зростання є досягненням у воєнний час. Очікуване зростання реального ВВП у 2025 році становить 2,0%, а прогнозоване на 26-й рік – на рівні 2,5-3%. Не дивлячись на те, що номінальний ВВП перевищує 210 мільярдів доларів США, якщо прибрати інфляційні компоненти, курси валют, то Україна залишається на рівні нижче 80% порівняно з тим, що було у 21-му році. Економіка досягла певного плато: ми не можемо зростати без подальших суттєвих інвестицій в основний капітал, в розбудову нових підприємств, які генерували б нову продукцію».

Тема фінансів змінилась не менш нагальною тематикою – «Спільна аграрна політика ЄС після 2027 року: ключові елементи пропозиції липня 2025 року». Директор ІАМО Альфонс Бальманн зазначив: «Європейська комісія запропонувала створити єдиний Фонд національного та регіонального партнерства, де на аграрний сектор у період з 2028 по 2034 рік гарантовано лише 300 мільярдів євро, що означає скорочення на 20%, а 43% коштів мають спрямовуватися виключно на екологічні та кліматичні цілі. Водночас пропозиція щодо дегресії та повного обмеження виплат на рівні 100 тисяч євро на одне господарство є непридатним інструментом для підвищення конкурентоспроможності європейського агросектору, а навпаки – може підштовхнути великих ефективних виробників ігнорувати правила ЄС. Крім цього, хоча виплати молодим фермерам (до 300 тисяч євро) покликані забезпечити спадкоємність, у регіонах з великою кількістю дрібних господарств це лише підвищить локальну конкуренцію, збільшить ціни на оренду землі та ускладнить структурні зміни в галузі».

Велику зацікавленість викликала презентація «Регулювання ЄС щодо ЗЗР: економічні наслідки для України». Радник генерального  директора УКАБ Владислав Седик наголосив: «Між Україною та ЄС існує розрив у понад 100 діючих речовин, які у нас дозволені, а там заборонені або не зареєстровані, і різка відмова від них коштуватиме агросектору мінімум 1,5 мільярда доларів щороку. В ЄС діє дефолтний показник залишків 0,01, але в Україні немає достатньої кількості лабораторій та методик, щоб це фізично контролювати. Приймати такі норми «всліпу», не маючи ні альтернативних технологій, ні інституційної спроможності для контролю, є величезним фактором ризику». Обговорення продовжилось під час панельної дискусії з експертами: Богдан Лукіянчук, агроном, інвестор, підприємець, засновник та СЕО GROWEX Agro Digital Holding, бренду, який допомагає годувати світ, Володимир Кравцов, операційний директор ГК «Агро-Регіон», Пітер Томсон, генеральний директор SSAH, Олексій Стеценко, комерційний директор бізнесу ЗЗР Syngenta. Серед головних висновків:

• заборона критичних діючих речовин ставить під загрозу рентабельність і саме вирощування ключових культур, таких як соняшник і ріпак, які фізично неможливо виростити без специфічних протруйників;
• хімічна промисловість працює за річними планами виробництва, тому навіть за наявності практики екстрених дозволів оперативно доставити заборонений препарат фермеру буде вкрай складно;
• наразі відсутнє агрономічне розуміння та технологічні карти того, як вирощувати культури прибутково в умовах європейських обмежень;
• жорсткі заборони без надання альтернатив штовхатимуть фермерів у «тінь» та використання контрабанди в надії «пропетляти» повз контроль.

Тема кадрового дефіциту знайшла своє відображення в презентації «Розвиток кадрової спроможності агросектору України: дорожня карта 2026–2030» від незалежної експертки, заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України (2024-2025 рр.) Оксани Осьмачко. Спікерка озвучила головні виклики: «Станом на 2024 рік 69,6% агропідприємств повідомили про нестачу робочої сили. Найбільший дефіцит спостерігається серед операторів сучасної техніки (GPS, ISOBUS), фахівців із точного землеробства, дрон-операторів, техніків, спеціалістів з тваринництва, логістики та переробки. Проте лише 26,6% аграрних підприємств у 2024 році надавали навчання персоналу, що свідчить про низький рівень інвестування в розвиток навичок». За модерації Оксани Осьмачко та участі радника мультидонорської  ініціативи Skills4Recovery Крістіана Кнупертца, аналітика УКАБ, координатор проєкту «АгрокебетиPRO: зернові та олійні» Максима Гопки, генеральної директорки директорату професійної освіти Міністерства освіти та науки України Ірини Шумік та заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, головного державного фітосанітарного інспектора України Вадима Чайковського відбулась панельна дискусія «Професійна освіта для агро: вимоги, виклики та очікування бізнесу». Тенденціями сьогодення, котрі вбачають панелісти, є:

• освіта відходить від жорстких стандартів до рамкових, впроваджуючи підтвердження, верифікація і визнання попередньо здобутих результатів навчання, зокрема на практиці, мікрокваліфікації та короткострокові програми для швидкого опанування конкретних навичок;
• модернізація технічної бази профтехів без стажування викладачів на реальному виробництві призводить до неефективного використання ресурсів;
• євроінтеграція та міжнародна торгівля вимагають відходу від широкої спеціальності «Агрономія» до підготовки вузькопрофільних «реалізаторів» стандартів;
• досвід повоєнних економік (Німеччина, Корея) свідчить про необхідність масових програм адаптації для ветеранів, жінок та ВПО, оскільки молоді фахівці не можуть повністю замістити втрати робочої сили.

Гучним фінальним акордом пленарної частини став виступ Міністра закордонних справ України (2020-2024 рр.) Дмитра Кулеби, який поділився стратегічним баченням майбутнього України й нагадав: «Ніщо не є остаточним, якщо суспільство та країна зберігає стратегічний погляд на те, які у неї є цілі. Якою б не здавалася складною ситуація зараз, це не є безповоротна трагедія, яку ніколи не можна змінити. Ніхто у світі не вірив, що Україна вистоїть під ударом у 22-му році, але ми змогли й тримаємось досі. Тому, які б новини ви не отримували, пам’ятайте, що Україна здатна дивувати. Завжди є шанс досягнути своїх цілей, якщо ти маєш волю, план і ресурс».

Наостанок відбулась церемонія нагородження премії “АГРО Champions. 10 років в агро” від AgroPortal.ua, в межах якої видання відзначили 10 учасників агропродовольчого ринку, які досягли значних успіхів за останнє десятиріччя. Окрім участі в пленарній частині, неформального спілкування, нових знайомств, близько 300 учасників конференції змогли насолодитись духом українського Різдва, котрим був зігрітий захід. Щоб примножити успіх у наступному році, для гостей із віншуванням та колядою виступив фольклорний ансамбль «КРАЛИЦЯ», а також кожний учасник події отримав пам’ятний подарунок із символом наступного року.    

Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent дякує всім учасникам та спікерам заходу, а також висловлюємо свою подяку за підтримку івенту партнерам: Case IH – ексклюзивному технічному партнеру, агрохімічній компанії GROSSDORF – національному партнеру з виробництва мінеральних добрив, Credit Agricole Bank – золотому фінансовому партнеру, Bayer – золотому партнеру у вашому полі, Defenda від LNZ GROUP – срібному ЗЗР партнеру, «СИНГЕНТА» – партнеру срібному ЗЗР та насіння, AgroPortal, The Page – спеціальним інформаційним партнерам, а також інформаційним партнерам: Liga.net, GrowHow, журналу «АгроЕліта», IFarming, «Агробізнес Сьогодні», AgroNews, Selo.ua, AgroLux, Landlord, Seeds, ZPP, Agriteka.