Новини

Під час внесення міндобрив аграріям радять зважати на запаси продуктивної вологи

Ціна на мінеральні добрива цього року знизилася приблизно на 50%. Тому застосовувати їх повною мірою аграрії можуть, однак варто зважати на запаси продуктивної вологи в ґрунті, зазначив керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк, передає AgroPortal.

Якщо говорити про можливість внесення добрив у достатній кількості, то ситуація 2024 року краща. Але обмежувальним фактором є запаси продуктивної вологи, адже на переважній більшості територій України вони характеризуються як добрі (150-200 мм), і мало де є понад 200 мм у метровому шарі ґрунту, — пояснив Хмелюк.

На переконання експерта, це означає, що на показники планової врожайності не варто покладати великих сподівань, відповідно, потрібно внести 80% від потреби азотних добрив, інакше вони будуть неефективними.

Імпорт добрив через кордон починає поступово відновлюватись, і українська митниця повертається до стандартної системи перевірок, інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” з посиланням на повідомлення операторів ринку добрив.

Як відомо, в середині січня були масові звернення від учасників ринку про те, що Державна митна служба відмовлялась розмитнювати добрива, що не пройшли перевірки в лабораторії. Це спричиняло збитки імпортерів через простій транспорту та зрив строків постачання за наявними контрактами.

Варто наголосити, що відновлення належної системи імпорту добрив через митницю стало можливим завдяки спільним зусиллям представників ринку та за сприяння і скоординованих дій Мінекономіки, Мінагрополітики та митниці шляхом проведення відповідних зустрічей зі сторонами процесу для вирішення питання, — пояснюють в асоціації.

Нагадаємо, цього тижня запрацював новий механізм імпорту добрив, розроблений Міністерством аграрної політики, Державною митною службою та українськими правоохоронними органами, розповів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Як один з елементів якісного управління собівартістю вирощування культур в МХП застосовують диференційоване внесення добрив на основі агрохімічного обстеження ґрунтів. Завдяки цьому в агрохолдингу фіксують економію добрив на рівні 10-15%, а на деяких масивах і 20-40%, розповів керівник науково-інноваційного відділу дирекції з агробізнесу МХП Віктор Марценюк, передає AgroTimes.

Зокрема, зони продуктивності для кукурудзи визначають методами:

  • Якщо на полі за минулі 5-7 років була кукурудза декілька років і в кожному році зони продуктивності не змінюються, то карту створюють на основі поєднання знімків NDVI.
  • Якщо на полі була лише один рік кукурудза або взагалі не було, то карта створюється на основі таких шарів даних: карта NDVI за наявності + топографія + яскравість ґрунту (індекс SBI) чи органічна речовина за наявності агрохімії.

Також інколи зони продуктивності на кукурудзі співпадають із зонами сої чи озимої групи, в такому випадку їх також використовують.

В Україні перевіряють походження добрив з метою уникнення потрапляння поживних речовин виробництва рф та білорусі на український ринок. Щоб пришвидшити цей процес, було введено градацію добрив. Новий підхід до перевірки походження добрив працює перший тиждень й усі правоохоронні та митні органи зорієнтовані на нові правила.

Зараз забезпеченість сільгоспвиробників карбамідом для весняних польових робіт складає лише 65%, що є найнижчим показником серед азотних добрив. Трейдери та великі покупці активно шукають це добриво. Навіть при скороченні попиту, українські виробники азотних добрив вирощували селітру в грудні та січні. Виробництво селітри у листопаді становило менше 50 тис. т, у грудні зросло до 59 тис. т, а в січні може досягти 90 тис. т, враховуючи завантаження потужностей.

2024-й рік в Україні почався з дефіциту аміачної селітри. В грудні 2023 року українські заводи в Черкасах та Рівному виробили тільки 59 тис. т селітри. Фактично є дефіцит селітри, який викликаний низькою завантаженістю виробництва та вкрай слабкими обсягами імпорту.

У 2023 році Україна використала 4,35 мільйона тонн добрив. Незвичайно високий відсоток споживання азотних добрив в порівнянні з іншими видами склав безпрецедентні 3:1.

Анна Лиса

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку