Парламентарі спростили процедуру зміни цільового призначення землі для об’єктів промисловості й енергетики

Законопроєкт №9627, ухвалений парламентом у другому читанні, має дуже важливе значення для покращення інвестиційного клімату в напрямку зведення об’єктів промисловості й енергетики. Документ запроваджує спрощену процедуру зміни цільового призначення землі для такого будівництва, розповів народний депутат, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Суть цього законопроєкту полягає в тому, що ми спрощуємо зміну цільового призначення землі з сільськогосподарської на промислову, щоб той інвестор, який хоче збудувати новий завод чи новий об’єкт енергетики, не витрачав від одного до трьох років на таку процедуру, а міг це зробити всього за півтора місяця, — пояснив він.

Ухвалений документ також прибирає корупційні ризики, і тепер інвестору не треба буде витрачати тривалий час на очікування, бюрократію та “годування” різних посадовців.

Спрощена процедура зміни цільового призначення землі вже діє в Україні з середини 2022 року для релокованих підприємств, для будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб. Тепер ухвалений законопроєкт №9627 розширює цю процедуру. Для інвесторів це дуже важливо, – наголосив народний депутат.

Зауважимо, втрати ринку землі від повномасштабного вторгнення склали $325 мільйонів або 12,4 мільярда гривень. Агресивні дії Росії призвели до невиконання 120 тисяч угод на площі 355,5 тисяч гектарів, як повідомляється в новому аналітичному огляді ринку земель України, підготовленому KSE Агроцентром за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

У перші три місяці після повномасштабного вторгнення державні реєстри були закриті, що повністю зупинило транзакції купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Після відновлення реєстрації правочинів у травні 2022 року обсяг ринку сільгоспземель значно скоротився.

Фахівці вказують, що, якщо до повномасштабного вторгнення щоденно укладалось угод на 841 гектар, то у травні 2022 року цей показник впав до 196 гектар. У другій половині 2023 року щоденний обсяг укладених угод купівлі-продажу склав 529 гектарів, що на 37% менше, ніж перед вторгненням.

Для Харківської, Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей обсяг проданої землі зменшився на 73% і більше. У Чернігівській і Сумській областях, які суттєво постраждали від вторгнення, обсяги ринку знизились на 32-38%. У центральних регіонах України ринок зменшився на 10-30%.

Західні регіони України, навпаки, демонстрували зростання, перевершивши показники до повномасштабного вторгнення. Так, у Рівненській області зростання обсягів ринку становило 58%, у Закарпатській — 60%, в Івано-Франківській — 80%, за словами експертів.

Водночас фахівці наголошують, що середньозважена ціна в Україні до повномасштабного вторгнення становила 30,7 тисячі гривень на гектар, а у 2023 році вона зросла до 37,0 тисяч гривень на гектар, що на 21% більше. Зростання цін на сільгоспземлю найбільше спостерігалося в західних регіонах України, де варіація склала від 20 до 40%, у той час, як в східних областях вона була максимум 10%.

Міністерство аграрної політики та продовольства України раніше висловлювало переконання, що на ринку землі не виникне ажіотажу, а також не передбачає його у майбутньому, писав Landlord. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначав, що у минулі роки продажі сільськогосподарської землі становили до 1% від усієї її площі, і ймовірно, ці цифри залишаться на подібному рівні і в поточному році.

Микола Сольський додав, що з моменту відкриття ринку землі для юридичних осіб суттєвих змін не відбулося. Підприємці придбали менше землі, ніж очікувалося. Міністр наголосив, що будь-які обмеження на ринку призведуть до виникнення нових схем їх ухилення, тому важливо, щоб ринок залишався максимально лібералізованим.

Ринок сільгоспземель в Україні був відкритий з липня 2021 року. На першому етапі право на покупку землі мали фізичні особи, які є громадянами України та не планували отримувати ділянку понад 100 гектарів.

З початку повномасштабного вторгнення ворог завдав значних збитків українському довкіллю на суму 2,2 трлн грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час Міжнародного довкіллєвого форуму “United for Nature. Agenda for Ukraine”.

Російські військові завдали значних збитків аграрному сектору Харківщини —  понад 18 мільярдів гривень. У регіоні понад 570 тисяч гектарів сільськогосподарських земель були захоплені мінами.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук стверджує, що протягом 2023 року збитки товаровиробників у сфері тваринництва сягають понад 3 млрд євро. Майже усі культури “просіли” у ціні.

Блокування кордону польськими перевізниками, як і іншими, матиме вплив на українську економіку та розвиток аграрного сектору. Внаслідок блокування пунктів пропуску частина виробників втратили потенційні контракти.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати