НБУ визначив перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні

Національний банк за результатами моніторингу діяльності у 2023 році визначив перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні, повідомляє пресслужба регулятора.

Єдиною системно важливою платіжною системою, як і в попередні роки, стала Система електронних платежів (СЕП) Національного банку України, — мовиться в повідомленні.

Також до категорії важливих платіжних систем віднесено шість платіжних систем:

• “MasterCard”, MasterCard International Incorporated, США;
• “Visa”, Visa International Service Association, США;
• “NovaPay”, ТОВ “НоваПей”, Україна;
• “PrivatMoney”, АТ КБ “ПриватБанк”, Україна;
• “MONEYCOM”, ТОВ “СВІФТ ГАРАНТ”, Україна;
• “Фінансовий світ”, ТОВ “Українська платіжна система”, Україна.

Платіжні системи “PrivatMoney” та “MONEYCOM” є новими в переліку порівняно з 2022 роком.

Також за підсумками діяльності у 2023 році визначені важливі учасники системно важливих і важливих платіжних систем:

• АТ КБ “ПриватБанк” (СЕП НБУ, “MasterCard”, “Visa”);
• АТ “ПУМБ” (“PrivatMoney”);
• ТОВ “ФК “КОНТРАКТОВИЙ ДІМ” (“Фінансовий світ”).

Важливими технологічними операторами платіжних послуг визначили ТОВ “ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ”, ПрАТ “Український процесінговий центр” та ТОВ “ТАС ЛІНК”.

Розподіл об’єктів платіжної інфраструктури за категоріями важливості здійснюється регулятором згідно з міжнародною практикою для підвищення їх надійності й ефективності, а також приведення їх діяльності у відповідність до міжнародних стандартів оверсайту.

Так, до об’єктів платіжної інфраструктури, що віднесені до категорій важливості, Національний банк встановлює посилені вимоги щодо управління та організації діяльності, доступу та участі в платіжній системі, системи управління ризиками, остаточності розрахунків, забезпечення кіберстійкості та управління безперервністю діяльності.

Зауважимо, за 2023 рік сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, збільшилася на 6,7% (або на 48,3 млрд грн) та на 1 січня цього року становила 764,4 млрд грн. Своєю чергою, темпи зростання готівки в обігу в 2023 році виявилися вдвічі меншими, ніж у 2022 році, інформує пресслужба Нацбанку.

Станом на 1 січня у готівковому обігу перебувало 2,7 млрд банкнот на загальну суму 757,5 млрд грн, а також 14,5 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 6,7 млрд грн.

На одного жителя України на початок цього року припадало: 66 банкнот і 177 платіжних розмінних та обігових монет (на 1 січня 2023 року – 71 та 169 шт. відповідно).

Найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень, монет – номіналом 10 копійок (28,3% та 28,2% від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 50 гривень, а монет – номіналом 10 гривень (4,6% та 1,4% від загальної кількості в обігу відповідно).

Динаміка обсягів монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту у 2023 році припадає на монети номіналом 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла на 54,2% порівняно з початком 2023 року. Також значно зросла кількість обігових монет номіналами 5, 2 та 1 гривня – на 42,5%, 15,5% та 8,4% відповідно.

Відповідна тенденція пояснюється тим, що НБУ здійснює поступове вилучення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, замінюючи їх на відповідні монети, здатні перебувати в обігу значно довший час.

Найбільше ж за минулий рік у готівковому обігу скоротилася кількість монет номіналом 25 копійок, їх стало менше на 0,5% порівняно з початком 2023 року, що зумовлено вилученням цих неплатіжних монет з обігу.

Серед банкнот за 2023 рік найбільший приріст продемонстрували банкноти номіналом 1000 гривень, їх кількість зросла на 62,3%, якщо порівнювати з початком минулого року.

Водночас серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 100 та 200 гривень, кількість яких в обігу торік зменшилася на 26,4% та 25,7% відповідно (внаслідок активного заміщення їх банкнотами  номіналом 1000 грн). Також суттєво зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 гривень (на 21% та 15,1% відповідно).

Нагадаємо, в Україні до мінімуму з початку 2021 року сповільнилося зростання цін. За прогнозами, поступово покращувалися інфляційні очікування.

В Україні прогнозують зниження цін на овочі навесні шляхом надання грантів на закладку садів, ягідників, виноградників та будівництво теплиць тощо. Українські аграрії отримали близько 500 млн грн від держави.

Національний банк прогнозує, що інфляція помірно пришвидшиться у 2024 році, але вже наступного року увійде до цільового діапазону, знизившись до 5,8%, а у 2026 році – до 5%.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати