ОСТАННІ НОВИНИ
У межах Рівненського та Чорнобильського заповідників на Поліссі триває безпрецедентний за масштабами природоохоронний проєкт: понад 20 000 гектарів болотних угідь повертають до природного стану. Це найбільша ініціатива з відновлення боліт в історії України.
На Поліссі реалізується масштабний природоохоронний проєкт із відновлення водно-болотних угідь. Йдеться про повернення природного гідрологічного режиму на площі 20 000 гектарів — це як 28 000 футбольних полів або як місто Львів. Проєкт став найбільшим в історії України в цій сфері.
Відновлення відбувається в межах заповідних територій — болотних масивів Сира Погоня та Сомине у складі Рівненського природного заповідника, а також заплави річки Уж, що входить до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Ініціатором проєкту виступило Франкфуртське зоологічне товариство (FZS), яке з 2023 року спільно з українськими заповідниками повернулося до активної роботи над відновленням деградованих болотних екосистем. Причиною стала критична ситуація: значна частина боліт була осушена в XX столітті через сільське господарство, що призвело до втрати вологи, неконтрольованих пожеж, викидів вуглецю (CO₂) та зниження біорізноманіття.
«При виборі територій для відновлення ми керувалися такими критеріями, як розмір, цінність екосистем і біорізноманіття. Водно-болотні угіддя – це не лише вода, а й усі форми життя, які вони підтримують. Саме тому ми зосередилися на ділянках із високою природоохоронною цінністю», – пояснює Еллені Вендрас, лідерка проєкту Полісся у Франкфуртському зоологічному товаристві.
Наразі на трьох основних ділянках проводиться гідрологічний моніторинг. Його мета — відстеження рівнів води та ефективності відновлювальних заходів. Для цього спеціалісти використовують сучасне обладнання, зокрема логери рівня води, що дають змогу фіксувати динаміку вологості в реальному часі. Зібрані дані стануть основою для ухвалення рішень щодо подальших дій.
На наступному етапі команда проєкту планує реконструкцію існуючої системи меліоративних каналів. Це передбачає земляні роботи та створення загат, які дозволять зберігати воду в болотах і зменшити її надмірний відтік. У перспективі це допоможе запобігти осушенню, зменшити ризик пожеж і стабілізувати екосистеми.
«Болота — це не просто ландшафт, це середовище існування численних рідкісних і звичних видів. Їхнє зникнення тягне за собою екологічні й соціальні проблеми: пожежі, нестачу дикорослих ягід, дефіцит води. Тому зараз як ніколи важливо стабілізувати втрату вологи в болотах і повернути їх до природного стану», — коментує Михайло Франчук, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника.
Він також додає, що нинішня мережа каналів сприяє надмірному відтоку паводкових вод, що збільшує ризики як для природи, так і для прилеглих громад. Натомість відновлені болота будуть виконувати свою природну функцію — утримувати воду, повільно її вивільняти та знижувати ризик підтоплень і пожеж.
Нагадаємо, що болота є одними з найбільш ефективних природних поглиначів вуглецю. Їх збереження та відновлення мають не лише екологічне, а й глобальне кліматичне значення. В умовах кліматичних змін болота можуть відігравати ключову роль у зменшенні викидів парникових газів і збереженні водних ресурсів.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
