На Одещині врожай рису не покриває витрати аграріїв

Наприкінці вересня фермери Ізмаїльського району Одещини почали збирати рис. Цьогорічний врожай (попередньо 6-7 т/га) не покриє витрат фермерів, розповів голова Кілійської громади В’ячеслав Чернявський агенції “Юг.Today”.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Нині два рисових господарства вже розпочали збирати культуру, тоді як три підприємства ще не розпочинали жнива. Загалом під рис у Кілійській громаді фермери відвели близько 3 тис. га.

Цього року врожай рису поганий, якщо враховувати витрати аграріїв на вирощування “білого золота”. Один гектар фермеру коштує 110 тис. грн. А сама сировина сьогодні вартує 30 грн/кг, тобто ціна однієї тонни рису з поля становитиме 30 тис. грн. Так, близько 3,5 т рису потрібно зібрати аграрієві, щоб покрити витрати в розмірі 110 тис. грн на його вирощування, — зазначив Чернявський.

Щоб отримати білий рис, сировина повинна пройти переробку на заводі, що передбачає також певні витрати. З 7 зібраних тонн вийде максимум 4 тонни білого рису.

Дохід аграрія виходить не більше 1,5 т/га білого рису, якщо не враховувати витрати на переробку, зберігання, перевезення. Підприємство вийде в “нуль” у кращому випадку, — пояснив він.

Цього року ціна сировини буде високою порівняно з довоєнною, але й вона не може відшкодувати витрати на оплату електроенергії та води.

Чернявський акцентував, що через високу стартову ціну сировини на полицях магазинів кінцевий продукт (білий кілійський рис) може обійтися покупцеві в середньому 70-80 грн. Звичайно, є гірші китайські сорти, які можуть коштувати і 40 грн за кілограм.

Нагадаємо, Індія прагне збалансувати внутрішні потреби з надійністю експорту. Поки наслідки від заборони експорту індійського рису на світовому ринку розгортаються, три країни перебувають в центрі уваги.

Через блокування портів в Україні та неможливості експорту зерна в інші країни, все більше зростає ризик виникнення продовольчої кризи. Весь світ шукає шляхи подолання цієї небезпеки. На початку 2022 року Індія планувала збільшити експорт зерна та розширити кількість країн-імпортерів. Станом на 2020 рік індійська пшениця була не конкурентоспроможна на світовому ринку. Її експорт був неможливий без експортних субсидій від держави. Зокрема, експортні ціни на індійську пшеницю могли перевищувати $300 за тонну FOB, тоді як пропозиції інших країн-експортерів становили менш як $250 за тонну.

На сході центральної частини Китаю, провінція Хенань, де виробляють третину всієї пшениці, переживає незвичні для цього регіону затяжні дощі. Надмірна вологість спричинила раннє проростання зерна

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати