Мінагрополітики пропонує справедливо розподіляти збитки від знищення складів між виробниками та ритейлерами

Збитки від знищення складської інфраструктури через російські атаки мають розподілятися між виробниками та торговельними мережами за індивідуальним принципом. У Мінагрополітики вважають, що встановлювати єдину пропорцію для всіх випадків — наприклад, 50/50 — неправильно.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За його словами, розподіл збитків має враховувати особливості конкретного товару та ланцюга постачання. Зокрема, потрібно брати до уваги частку собівартості й прибутку кожного учасника, етап передачі продукції, логістику та умови співпраці між постачальником і торговельною мережею.

«Це не може бути 100% або 50% на 50%, тому що в різних видах продукції різна частка собівартості та прибутковості, яка закладається на кожному етапі ланцюга постачання», — зазначив Висоцький.

Міністерство не може визначати частку збитків у конкретних випадках, оскільки не має доступу до двосторонніх договорів між виробниками, постачальниками та ритейлерами.

За словами Висоцького, питання розподілу збитків можуть врегулювати окремим законопроєктом. Документ уже пройшов перше читання у профільному парламентському комітеті. Мінагрополітики підтримує його та працює над відповідними змінами.

Поки одним із ключових інструментів залишається фіксація завданої шкоди в міжнародному Реєстрі збитків, завданих агресією РФ проти України. Його мета — документувати втрати, щоб у подальшому вони могли бути компенсовані.

Водночас довгостроковим рішенням міністр називає створення національної системи страхування воєнних ризиків. Над її запуском працює Міністерство економіки.

Таке страхування має дозволити компенсувати збитки, спричинені війною, без необхідності щоразу визначати, хто саме з учасників ланцюга постачання повинен їх покривати.

Російські удари по складах і логістичних центрах уже стали серйозною проблемою для українських виробників та ритейлерів. Під атаки потрапляли об’єкти «Епіцентру», Rozetka, «Нової пошти», «Сільпо», Novus та інших компаній.

Через знищення великих розподільчих центрів торговельні мережі перебудовують логістику та переходять до використання більшої кількості невеликих складів. Особливо це позначається на охолодженій продукції: витрати на її транспортування зросли приблизно на 35–50%.