Новини / Технології     03 липня 2020 16:21

Міфи та факти про розкладання рослинних решток

Як за допомогою інноваційних технологій зберегти та закріпити у ґрунті елементи живлення без надмірного використання мінеральних добрив

В останні 15–20 років баланс гумусу на наших полях стає все більш негативним з огляду на усе меншу кількість внесених у ґрунт органічних добрив. Навіть у кращі роки доперебудовного періоду в розрахунку на один гектар посівів вносили 5–7 т органічного добрива, не покриваючи цим потреб рослин затих рівнів врожайності.
У сучасних умовах основною статтею надходження свіжої органічної речовини у ґрунт є пожнивні рештки сільськогосподарських культур. Але завеликих обсягів пожнивних залишків дуже ускладнюється робота ґрунтообробних знарядь і агрегатів.

Якби декілька років тому ми запропонували агровиробнику купити у нас мікробіологічний препарат для розкладання пожнивних залишків, він розсміявся б нам в обличчя: навіщо платити гроші за те, що земля робить безкоштовно? Дійсно, колись в Україні, на її знаменитих родючих ґрунтах, можна було отримувати гарний урожай сільськогосподарських культур, не докладаючи особливих зусиль.
Після збору врожаю більшу частину пожнивних залишків аграрії вивозили з поля, а рештки стерні просто спалювали, щоб вони не заважали висіву наступних культур. Парадоксально, але, незважаючи на явну шкоду цього процесу, і сьогодні проблема рослинних решток в Україні масово вирішується саме цим способом.
При спалюванні соломи відбувається безповоротна втрата поверхневого шару ґрунту — гумусу, органічного вуглецю й азоту, відбувається часткова стерилізація ґрунту, гинуть корисні мікроорганізми, дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту. До того ж це протизаконно.

Розумний господар не витрачає такий резерв органіки марно, не пускає його на вітер (у прямому і переносному сенсі).

Заробка у ґрунт подрібненої соломи — ще один поширений метод утилізації пожнивних решток. Заробляючи солому в землю, ми збільшуємо вміст гумусу в ґрунті. Однак при цьому відбувається споживання вільного ґрунтового азоту целюлозо руйнівними мікроорганізмами, що може спричинити проблеми з азотним живленням наступної культури сівозміни. Для усунення конкурентних відносин між мікроорганізмами, що розкладають солому, і рослинами подальшої культури є необхідність додаткового внесення 10–15 кг азоту на кожну тонну заорюваної соломи. Крім того, на рештках добре розвивається і благополучно переживає зиму патогенна грибна і бактеріальна мікрофлора.

Новини за темою:  «Укрзалізниця» запустила онлайн-підключення до електромереж для бізнесу і населення: як подати заявку

На жаль, сьогодні більшість аграріїв не розуміють, що солома та інші пожнивні залишки сільськогосподарських культур — найдешевший і найдоступніший засіб з усіх можливих для поповнення запасів органіки у ґрунті.

Видаляти солому з поля без зниження запасів гумусу і родючості ґрунтів можна не частіше ніж 1 раз на4 роки, а у ґрунтах з низьким вмістом гумусу — 1 раз на 5–7 років.

З 4т/га соломи зернових культур у ґрунт надходить (кг/га):
• органічної речовини —3200;
• азоту —14–22;
• фосфору —3–7;
• калію —22–55;
• кальцію —9–37;
• магнію —2–7.

Надходження мікроелементів такі (г/га):
• сірка —5–8;
• бор —20–24;
• мідь —10–12;
• марганець —116–120;
• молібден — 1–2;
• цинк —150–200;
• кобальт—0,3–0,6.

За вмістом вуглецю солома в 4 рази перевершує підстилковий гній і тому і є повноцінним джерелом поповнення запасів гумусу та вуглекислоти, яка поліпшує умови кореневого і повітряного живлення рослин. Рослинні рештки сільськогосподарських культур, що надходять у ґрунт, є найважливішим енергетичним і харчовим ресурсом для ґрунтової біоти, у тому числі дощових черв’яків та мікроорганізмів.

Читайте: Міра Лип: як ефективно вивести посіви зі стресу

Важливо відзначити, що у процесі життєдіяльності мікроорганізми, особливо ті, що розкладають целюлозу, виділяють слизові речовини. Ці речовини склеюють ґрунтові частинки, і ґрунт стає менш щільним. Навіть разове внесення 3–5 т/га соломи позитивно впливає на агрегатний склад і водопроникність ґрунтів, покращується водний режим ґрунту, зменшуються водна та вітрова ерозія.

Компанія «Родоніт» завжди йшла в ногу з часом. Ми успішно розробили та запровадили технологію гуміфікації рослинних решток сільськогосподарських культур із застосуванням препарату Ризобакт СП «Гуміфікатор» — поживного середовища для активізації розвитку консорціуму грибних та бактеріальних мікроорганізмів-гуміфікаторів, що мають лігнін- та целюлозолітичну дію, здатні фіксувати атмосферний азот, акумулювати уґрунті фосфор, калій, мікроелементи, амінокислоти та вітаміни для власного розвитку.

Новини за темою:  Україна готує масштабну реформу бджільництва: що змінить новий законопроєкт

Ця технологія «управління» рослинними рештками дозволяє за 4–6 місяців, без застосування азотних добрив, додатково розкласти 4 т/га і більше соломи та інших рослинних залишків, зробити їх ламкими при найменшому механічному впливі, зберегти та закріпити у ґрунті елементи живлення (органічний вуглець, макро- і мікроелементи) та перевести недоступні форми елементів живлення в доступні.

Норми внесення препарату: залежно від культури-попередника та маси рослинних решток на 1 га —1,5–3 л/га.

Технологія гуміфікації є найбільш економічно вигідною, ефективною та екологічною з усіх існуючих технологій роботи з рослинними залишками.

Міфи та факти про розкладання рослинних решток

Контроль (без внесення препарату Ризобакт «Гуміфікатор»)

Міфи та факти про розкладання рослинних решток

3 тижні після внесення препарату Ризобакт «Гуміфікатор»

Міфи та факти про розкладання рослинних решток

5 тижнів після внесення препарату Ризобакт «Гуміфікатор».
Вінницький р-н, Вінницька область, с. Сосонка
підприємство «АгроПоділля»

Нагадаємо,  що застосування препарату Міра Лип дозволить заощадити на гуматах, прилипачах і кондиціонерах води та скоротити норми внесення засобів захисту рослин і мікродобрив до 20%.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також