Луїс Карлос Алонсо назвав умову для світового лідерства України з виробництва high oleic

Як ми бачимо, картина світового ринку високоолеїнової соняшникової олії поки що виглядає дуже суперечливою. Поява нових гравців, збільшення площ під високоолеїновим соняшником у низці регіонів­продуцентів можуть призвести до невиправданого зростання виробництва продукції, зниження премій за неї та падіння інтересу з боку покупців. До того ж на ринку постійно зростає тиск з боку інших видів високоолеїнових олій — насамперед з ріпака.

Які оперативні дані вже поступили з країн щодо площі посівів високоолеїнових гібридів квітки сонця, які перспективи має соняшникова high oleic олія на ринку та які проблеми сезону, що розпочався, вже можна назвати? З цими та іншими запитаннями напередодні чергового засідання «Високоолеїнового клубу» Landlord звернувся безпосередньо до найкращого спеціаліста у цьому питанні у світі — Луїса Карлоса Алонсо, менеджера з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента».

Пане Карлосе, на початку весни цього року, на попередньому засіданні Клубу, ви зробили висновок про можливий дефіцит насіння високоолеїнових гібридів соняшника внаслідок різкого збільшення площ під культурою. Чи виправдалися ці прогнози і чи було повністю закрито попит на насіння?

Можна сказати, що негативний сценарій у цілому не виправдався. У більшості країн дійсно спостерігалася певна нестача високоякісного насіння високоолеїнових гібридів. Виключенням тут, мабуть, є лише Франція, де насіння контрактується заздалегідь. Але є одна важлива деталь — вказаний дефіцит насіння більше вплинув на так званих пізніх учасників — фермерів, які вирішили змінити плани в останню хвилину і почати вирощувати high oleic соняшник під впливом сприятливої ринкової кон’юнктури. Господарства, які мають досвід та історію діяльності у цьому сегменті, нестачі насіння не відчували.

Також були озвучені два прогнози щодо самої площі посівів high oleic соняшника — помірний та оптимістичний. Які вже можна зробити висновки? Який з двох прогнозів виправдався?

Якщо брати європейський ринок, то вже можна сказати, що ближчим до фактичного стану став оптимістичний прогноз — площа під high oleic гібридами соняшника зросла приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. Для цього була важлива причина — вкрай сприятлива ситуація на ринку. Річ у тім, що приблизно у січні 2019 року на європейському ринку склався певний дефіцит високоолеїнової соняшникової олії та ціни на продукт почали зростати. Дійшло до того, що останні закупівлі high oleic соняшника у фермерів здійснювалися переробниками з надвисокими для останніх років преміями — понад $150 за метричну тонну. Саме це, до речі, і створило сильний пізній попит на насіння гібридів high oleic, про який я вже говорив.

То яка з країн, за вашим прогнозом, стане лідером у виробництві високоолеїнового соняшника в цьому сезоні?

Знову­таки, повернуся до вже сказаного — Франція була виключенням з усіх країн­виробників і не мала дефіциту насіння. Зараз, за нашими даними, під високоолеїнові гібриди у Франції вже відведено близько 70% всіх площ, які у сівозміні задіяні під соняшник. Це дуже велика цифра у фізичному вимірі — близько 440 000 га і безперечне перше місце серед країн­виробників (минулого року лідером тут була саме Україна).

Але треба зважити на дуже важливий фактор. Так, Україна посадила близько 350 000 га високоолеїнового соняшника, що є другою позицією. Проте середня врожайність high oleic з одного гектара в Україні вища, ніж у Франції. Можу припустити наступне: якщо з усієї вказаної площі 100% врожаю буде зібрано саме як high oleic соняшник, Україна стане лідером з виробництва високоолеїнової соняшникової олії з показником більш ніж 350 000 т. Це буде найбільший результат і в Європі, і у світі в цілому.

Але питання полягає саме в тому, скільки із загального посіву соняшника high oleic в Україні збирають власне як high oleic. За моїми спостереженнями, минулого року українські фермери не змогли зберегти кондиції високоолеїнового для врожаю з усіх площ high oleic, незважаючи на дуже сприятливі умови та високі премії.

У будь­якому випадку це питання часу, оскільки Україна може продовжувати нарощувати площу високоолеїнового соняшника у найближчі роки, тоді як Франція ресурс для нарощування площ майже вичерпала.

Які проблеми ринку цього року ви можете назвати? Чи буде підвищуватися тиск на ринок високоолеїнової соняшникової олії з боку пропозиції ріпакової або соєвої high oleic олії?

Виробництво соєвої та ріпакової олії впливає більше на ціну класичного соняшника та меншою мірою — на соняшникову олію high oleic. Україна, за попередніми даними, цього року посадила на 500 000 га менше звичайного соняшника, ніж минулого року. Це не може не вплинути на пропозицію класичної соняшникової олії в середньостроковій перспективі. Таким чином, я не буду здивований, якщо ціни на традиційну соняшникову олію зростуть після зниження пропозиції.

Який ви можете дати прогноз щодо премій на високоолеїновий соняшник цього року у головних країнах­виробниках?

У більшості країн попередні закладені у контракти рівні премій (або домовленості про рівні премій) до початку посадки становили $50–70 за метричну тонну.

Таким чином, можу зазначити, що фермерам вдалося досягти угод, які забезпечать гарний рівень премій. Хоча вони й не будуть такими високими, як премії пізніх закупівель соняшника минулорічного врожаю, які я згадував. Поки залишається відкритим запитання, як ринок відреагує на початок збору нового врожаю.

При цьому середньострокові пропозиції high oleic олії нового врожаю зараз контрактуються з преміями близько $300–350 за тонну. Але цей ринок дуже швидко «впадає в паніку» — я не здивуюся, якщо рівень премій зменшиться. Якщо споживання продовжуватиме зростати, ринок легко поглине зростання виробництва. Проте дуже високі ціни на високоолеїнову олію протягом червня­липня можуть мати негативний вплив на нових покупців, які почнуть вагатися і відкладати перехід на споживання high oleic олії. Така картина вже спостерігалася у 2015­му, що призвело до різкого падіння премій у 2016­му, і ринку було потрібно три роки, щоб відновити зростання споживання.

Текст: Михайло Дикаленко