Чому виробник формованої целюлози свідомо відмовився від грантів і стратегічних інвесторів та обрав банківське фінансування як основу розвитку.
Фінансова модель промислового бізнесу часто визначає не лише темпи зростання, а й логіку управлінських рішень. У випадку виробництва формованої целюлози ставка була зроблена не на зовнішні інвестиції, а на банківський кредит і власну відповідальність за результат.
Компанія стартувала у 2020 році без залучення стратегічних інвесторів чи грантового фінансування. Придбаний виробничий майданчик став базою для застави, а основний фінансовий тягар ліг на кредитні ресурси. Це було усвідомлене рішення, яке одразу задало жорстку рамку для розвитку бізнесу.
Як пояснює Сергій Рудковський, кредит принципово відрізняється від інвестиційних раундів. Він не залишає простору для відкладених результатів і нескінченних коригувань планів. Відсотки потрібно обслуговувати щомісяця, незалежно від стадії розвитку продукту чи ринкових коливань. У цій логіці будь-яке рішення одразу проходить перевірку на ефективність.
Такий підхід змушує будувати бізнес не навколо презентацій і прогнозів, а навколо реального грошового потоку. Компанія розвивалася поступово, без різких стрибків, орієнтуючись на операційну стабільність. На старті закладалися консервативні сценарії без очікування швидкої надприбутковості чи масштабування «в кредит майбутнього».
Фактично бізнес щороку зростає щонайменше на 25 відсотків, але майже всі зароблені кошти реінвестуються в обладнання, нові лінії та розширення асортименту. У такій моделі класичне поняття окупності втрачає сенс. Окремі машини можуть працювати і приносити дохід кілька років поспіль, але загальна система перебуває в режимі постійного інвестування.
Рентабельність при цьому залишається в межах типових показників для компаній, що виводять нові продукти на ринок. Маржинальність тут вища за середню, але її з’їдають витрати на розвиток, інженерію та підтримку складної виробничої інфраструктури. Це не компроміс, а свідомий вибір на користь довгострокової стійкості.
Після 2022 року ця фінансова модель отримала додаткову перевірку. Зростання витрат, перебої з енергопостачанням і ускладнення логістики посилили тиск на собівартість. Водночас орієнтація на експорт змусила швидше адаптуватися до європейських стандартів і вимог, що в перспективі підсилило конкурентні позиції бізнесу.
У результаті кредитна модель перестала бути лише фінансовим інструментом. Вона стала механізмом управлінської дисципліни, який не дозволяє відкладати складні рішення і змушує тримати фокус на реальній ефективності. Для індустріального виробництва в умовах нестабільності саме така логіка часто виявляється більш життєздатною, ніж залежність від зовнішніх вливань.
Детальніше читайте в інтерв’ю Сергія Рудковського, генерального директора компанії Sem Ecopack, у матеріалі «Формована целюлоза як інструмент агроекспорту: українська упаковка, що знижує втрати врожаю та відповідає стандартам ЄС» на Landlord.
