У 2025 році Україна виходить на черговий етап системного оновлення правил поводження із пестицидами. Держава планує впровадити механізм попереднього інформованого погодження (PIC — Prior Informed Consent) — міжнародну процедуру контролю за торгівлею небезпечними хімічними речовинами. Її застосовують країни учасниці Роттердамської конвенції від 10.09.1998 року, які прагнуть мінімізувати ризики потрапляння на внутрішній ринок препаратів із високим рівнем небезпеки або тих, що вже заборонені чи обмежені у інших державах. Для агросектору України впровадження цієї процедури означає перехід на якісно інший рівень безпеки та прогнозованості ринку пестицидів.
Сьогодні ввезення пестицидів в Україну регулюється доволі чітко, але система має певні прогалини. Імпортер повинен надати реєстраційне посвідчення на препарат, дані про якість, походження тощо, а під час митного оформлення — ще й декларацію та документи щодо безпечності хімічної речовини. Контроль за цими відносинами здійснюють митниця, Держпродспоживслужба та Міндовкілля. Із формальної точки зору цей процес виглядає достатнім, але практика показує, що без додаткової міжнародної перевірки країна-імпортер певної хімічної речовини може не отримувати повної інформації про небезпечні властивості цих препаратів, які виробник або експортер можуть декларувати лише частково.
Саме тут вступає в дію процедура PIC. Вона передбачає, що перед відправленням потенційно небезпечного препарату держава-експортер подає деталізоване повідомлення до міжнародного органу, який адмініструє систему. Країна-імпортер отримує повне досьє на речовину — від її хімічних характеристик та токсичності до інформації про те, в яких країнах її заборонено або обмежено. Це не просто набір документів, а впорядкований механізм, що забезпечує прозорість імпорту ще до моменту, коли товар опиниться на кордоні.
Після отримання досьє на препарат органи влади країни-імпортера ухвалюють одне із трьох рішень: повний дозвіл на ввезення хімічної речовини, заборона або погодження на її ввезення із чітко визначеними умовами. Ними можуть бути використання у наукових цілях, обмежене зберігання чи реекспорт. При цьому важливо звернути увагу, що навіть при ухваленні позитивного рішення за PIC про надання дозволу на ввезення в Україну певного препарату, це не надасть автоматичного права на його використання у сільському господарстві. Для цього потрібна окрема державна реєстрація, яка включає токсикологічні дослідження, оцінку ризиків для довкілля та аграрного виробництва.
Для аграріїв наслідки впровадження PIC доволі очевидні. Ринок стане жорсткіше контрольованим, а ризик потрапляння контрафакту або небезпечних речовин — нижчим. Система дозволяє імпортерам працювати у більш передбачуваних умовах, оскільки статус препарату та вимоги до його ввезення будуть заздалегідь відомі. До того ж впровадження державного реєстру дозволених і заборонених речовин зробить інформацію публічною. Це допоможе усім учасникам ринку — від фермерів до дистриб’юторів — орієнтуватися у тому, які препарати мають право на ввезення та використання.
Важливо й те, що Україна фактично інтегрується в міжнародну систему хімічної безпеки. Поступове зближення з європейськими підходами не лише посилює національний контроль, а й створює передумови для гармонізації торгівлі. У довгостроковій перспективі це допоможе агросектору уникнути репутаційних ризиків, пов’язаних з використанням препаратів, які в ЄС уже давно під забороною.
Якщо урядову ініціативу буде реалізовано, імпорт пестицидів перестане бути звичайною митною процедурою. Він перетвориться на інструмент державної політики, спрямованої на захист земель, водних ресурсів, аграрного виробництва і здоров’я населення. Це рішення, яке зміщує акцент з формальності на зміст і зробить ринок пестицидів більш відповідальним та цивілізованим.
