Кліматологи назвали головну загрозу для аграріїв в Україні

Наша команда разом із кліматологами намалювали нову карту кліматичних зон України👉 – тисніть сюди. Це великий спецпроект про зміни клімату в Україні. В ньому графік аномальних відхилень температур помісячно. Крім того, фермери діляться власним досвідом – до чого готуватися цього року.

Глобальний процес зміни клімату вже запущено. Народний метеоролог Леонід Горбань прогнозує у 2019-му повторення минулорічних погодних негараздів. Вони почнуться вже з квітневим різким потеплінням. «Потужні вітри і відсутність опадів будуть висушувати ґрунт», – каже фахівець. Так само посушливими й спекотними понад норму прогнозують травень, червень і липень.

«Межею безпечного землеробства вважають 700 мм річних опадів. Все, що нижче – несприятливі умови. В Україні, на жаль, середня кількість опадів – 568 мм на рік. Тобто щороку нам не вистачає понад 130 мм опадів. Температура в країні підвищилася, а кількість опадів – ні. От волога й випаровується швидше. Крім того, дуже важливо, коли саме та як йдуть опади. Наприклад, торік на Запоріжжі майже 90 днів не було дощів, а потім за 1,5 доби випала третина річної норми опадів. Користі від такого дощу також не було», – Тетяна Адаменко, кліматолог, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру

В Укргідрометцентрі в точність довгострокових прогнозів не вірять. Кажуть, точно спрогнозувати погоду можна максимум на 10 днів. Ще менше прогнозам довіряють фермери: все, що анонсують на понад 3 дні, рідко справджується. Не дуже допомагають і народні прикмети.

Читайте: Нова карта кліматичних зон України: зміщення на 200 км на північ

Основні тенденції можна спрогнозувати. Трохи краще себе почуватимуть озимі культури. Але в цілому нічого хорошого фермерам очікувати не варто. В найближчі 10-20 років посуха для аграріїв буде проблемою №1. Фахівці радять відновлювати й розвивати зрошення. Інакше врожаї гинутимуть. Відтак, фермерам радять ставати гнучкішими й підстрахуватися фінансово.

«Раніше зернові могли вимерзати, випрівати тощо. Втрати озимих від холодних зим сягали 25-30%. Нині ж таке рідко трапляється. Востаннє у 2012-му році у південних областях. Зими стали м’якішими, а сама зима, як така, стала коротшою на місяць, тож втрати озимих суттєво зменшилися, або ж їх не має взагалі. Крім того, весняно-польові роботи починаються раніше, рослини розвиваються раніше. І зрештою отримують більше тепла для росту та врожаю. За 10-15 років богарне сільське господарство, особливо на півдні країни, стане дуже ризиковим, або й узагалі неможливим! Такі області як Херсонська, Запорізька, більша частина Одеської будуть потерпати від щорічних посух. Навіть минулого сезону в квітні-травні в Україні майже не було дощів, посіви озимої пшениці врятувала лише волога, яка залишилася після танення снігів у березні. Інакше нормального врожаю пшениці не було би», –  Тетяна Адаменко, кліматолог, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру

Карл Гутброд радить фермерам придивлятися до культур, стійких до посух: зокрема кукурудзи та сорго. Крім того, життєво необхідно бачити чітку перспективу для свого бізнесу, враховуючи всі погодні ризики.

«Нинішні зміни клімату зможуть зашкодити посівам, тому що дво-тритижневі екстремальні періоди є досить шкідливими для них. Фермери вже можуть відчути ці явища – на власних полях і кишенях. Один рік може бути достатньо вологим, зі сприятливою погодою й відповідно хорошим врожаєм. А другий рік – посушливим із поганим врожаєм. Ці ризики варто страхувати. Тоді поганий врожай не стане катастрофою», – Карл Гутброд,
швейцарський клiматолог, генеральний директор сервісу прогнозу погоди Meteoblue.

Нагадаємо, Landlord опитав аграріїв та кліматологів на предмет змін клімату в Україні. Ми сформували нову карту кліматичних зон в Україні, яка вражає та дивує.