Катастрофічне падіння експорту: українське зерно у 12 разів менше потрапляє на світові ринки

Перші тижні нового маркетингового року принесли тривожні звістки для українського агроекспорту. За даними Мінагрополітики, у перші дні липня 2025 року Україна відправила за кордон лише 60 тисяч тонн зернових, що у дванадцять разів менше, ніж за аналогічний період минулого року. Таке різке падіння поставок викликало серйозне занепокоєння серед аграріїв та економістів.

У той час як у липні 2024 року Україна експортувала 718 тисяч тонн зернових, у цьому сезоні показник ледве перевищив 60 тисяч тонн. Особливо драматично виглядає ситуація з окремими культурами.

Експорт пшениці впав майже у десять разів – з 245 тисяч тонн минулого року до лише 25 тисяч тонн у поточному. Ще більш показовою є ситуація з кукурудзою: якщо торік за перші дні липня було відвантажено 468 тисяч тонн, то цього року – лише 34 тисячі тонн. Абсолютним антирекордом став нульовий експорт ячменю, тоді як у 2024 році вже встигли відправити 3 тисячі тонн цієї культури.

Причини кризової ситуації

Фахівці називають кілька ключових факторів, які призвели до такого різкого падіння експортних показників. Перш за все, це значна затримка початку збирання врожаю. Станом на 4 липня українські аграрії змогли обмолотити лише 865,7 тисячі тонн зернових з площі 331,9 тисячі гектарів. Для порівняння, минулого року на цю дату вже було зібрано 3,7 мільйона тонн з понад мільйона гектарів.

Другим важливим фактором стали погодні умови. Нестабільна весна з частими дощами та нижчою, ніж зазвичай, температурою повітря уповільнила дозрівання основних зернових культур. Це призвело до того, що жнива в багатьох регіонах почалися на 2-3 тижні пізніше звичайного графіка.

Наслідки для аграрного сектора

Економісти вже зараз прогнозують кілька негативних сценаріїв розвитку подій. Найбільш очевидним наслідком може стати накопичення значних запасів зерна на внутрішньому ринку, що неминуче призведе до падіння цін. Це, своєю чергою, загрожує зниженням рентабельності виробництва для багатьох сільськогосподарських підприємств.

Ще однією проблемою може стати дефіцит валютної виручки, який вплине на фінансову стабільність аграрного сектора. Особливо це відчувають великі експортно-орієнтовані господарства, які розраховували на швидкий оборот коштів після початку нового маркетингового року.

Водночас аналітики не вважають ситуацію безнадійною. Очікується, що в міру прискорення темпів збирання врожаю у другій половині липня та серпні експортні показники почнуть поліпшуватися. Однак навіть у найоптимістичнішому сценарії загальні обсяги поставок у цьому сезоні можуть значно поступатися минулорічним.

Мінагрополітики вже анонсували низку заходів для підтримки експортерів, включаючи спрощення процедур перевірки якості зерна та активізацію роботи з іноземними імпортерами. Водночас уряд звертає увагу на необхідність диверсифікації ринків збуту та пошуку нових логістичних маршрутів для української аграрної продукції.

Нагадаємо, що минулого року Україна демонструвала рекордні темпи збирання зернових, що дозволило швидко наростити експортні поставки. Однак у поточному сезоні ситуація розвивається за зовсім іншим сценарієм.