Кадровий кризис і нові критерії “критичності” загрожують українській посівній
Мобілізація працівників, зміни регуляторних вимог та нестабільна логістика створюють ризики для виробництва та продовольчої безпеки.
Аграрний сектор України готується до нового сезону в умовах значного кадрового дефіциту, зростання витрат та посилення регуляторних вимог. Мобілізація частини працівників, нові критерії визначення критично важливих підприємств і проблеми логістики загрожують стабільності виробництва та продовольчій безпеці, повідомляє компанія Вітал-агро.
За словами Катерини Білик, представниці компанії, підприємство працює на межі кадрових можливостей. Частина працівників мобілізована, інші перебувають у статусі бронювання, що значно ускладнює підтримку аграрного циклу.
«В умовах, коли аграрний цикл не можна зупинити або перенести, навіть вибуття кількох ключових спеціалістів створює серйозні ризики для виробничого процесу. Фактично ми працюємо на межі кадрових можливостей», — зазначила вона.
Найбільший дефіцит спостерігається серед механізаторів, трактористів, водіїв великогабаритної техніки, слюсарів та механіків — спеціалістів, без яких неможливе посівання, обробіток ґрунту, збір врожаю та технічне обслуговування. Підготовка нових кадрів триває роками, а сучасна техніка потребує високої кваліфікації.
Додатковим викликом стали зміни нормативної бази. Кабінет міністрів та Міністерство економіки України посилили вимоги до підтвердження статусу критично важливого підприємства, збільшивши пороги середньої зарплати, фінансових показників і галузевих критеріїв.
«Процедура підтвердження статусу стала складнішою та довшою. Через значну кількість заяв рішення може ухвалюватися місяцями. До його прийняття продовжити бронювання неможливо», — пояснює Білик.
Це створює ризик втрати статусу для середніх господарств, навіть якщо вони продовжують виробничу діяльність.
Кадровий дефіцит вже призвів до часткового призупинення окремих напрямів роботи, особливо у логістиці. Брак водіїв впливає на перевезення зерна та виконання контрактів. Водночас основна діяльність — вирощування зернових та тваринництво — продовжується, проте підприємства змушені відкладати модернізацію, інвестиційні проєкти та будівництво інфраструктури.
Працівники, що залишилися, виконують більший обсяг функцій, що призводить до фізичного виснаження, технічних помилок і підвищеного ризику аварій. Паралельно зростають витрати на пальне, ремонт, оренду та оплату праці, тоді як ціни на продукцію залишаються обмеженими через логістичні проблеми.
Кліматичні фактори також негативно впливають на врожайність. Наприклад, посуха 2025 року завдала значних втрат, а поєднання погодних викликів із кадровим дефіцитом посилює негативний ефект.
Бізнес пропонує кілька рішень для покращення ситуації: прозорі критерії критичності підприємств, доступне фінансування, стабільна енергетика та підтримка аграрного сектору за європейською моделлю.
«Фактично нові критерії орієнтовані на великі компанії. Підприємства середнього масштабу ризикують втратити статус не через припинення діяльності, а через зміну формальних вимог», — підсумувала Білик.
Експерти наголошують, що стабільність аграрного виробництва має ключове значення для економіки та продовольчої безпеки України, тому потребує системних та комплексних рішень.
Нагадаємо, посівна кампанія 2026 року формується в умовах, які вже не можна назвати перехідними. Ринок звик жити з війною, але економіка виробництва продовжує змінюватися. За поточними оцінками, у 2026 році в Україні можуть засіяти близько 22–23 млн гектарів.
