Інвентаризація земель і відмова від паперової бюрократії: ТОП-3 інновації законопроекту про захист від агрорейдерства

Про це на своїй сторінці у Facebook написав народний депутат Олег Кулініч.

Згідно з інформацією авторів законопроекту, в Україні в 2017-18 роках почастішали випадки земельного рейдерства. Наприклад, правопорушники успішний агробізнес переоформлювали на інших осіб або здійснювали подвійну реєстрацію договорів оренди землі.

Інвентаризація земель

Випадки «віджиму» землі стали можливими завдяки порушенням у комунікації між створеним 2013-го Держреєстром речових прав на нерухоме майно та Держземкадастром. Річ у тім, що раніше всі договори оренди землі реєструвалися в Державному земельному кадастрі. Однак, після 2013-го інформація про договори, зареєстровані у кадастрі, до Держреєстру прав не переносилася.

«Ми пропонуємо, щоб за кошти держбюджету була проведена інвентаризація усіх земельних ділянок, на які були оформлені права власності та користування. Це мають зробити органи земресурсів. Тобто всі державні акти, договори оренди, які були тільки на паперових носіях до 2004 року, мають бути переведені в електронний вигляд на внесені в єдиний реєстр», – наголосив Олег Кулініч.

Читайте: Оренда землі на блокчейні – угод підписано на десятки мільйонів

Тому в законопроекті пропонується визначити, що Кабмін зобов’язаний організувати та профінансувати цей процес інвентаризації. Після якого всі ділянки отримають кадастрові номери та зазначення щодо наявності чи відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав.

Комунікація між Держреєстром речових прав та Держземкадастром

Крім того, задля уникнення порушень та подвійного оформлення прав на землю у законопроекті пропонується зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти інформацію щодо власності не тільки у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, а й у Держземкадастрі.

Документом встановлюється, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну.

Читайте: Для оформлення землі потрібно 2 роки і 54 документи. Як спростити процедуру

Відповідно реєстратор зобов’язаний:

• захищати законні інтереси фіз. та юросіб, роз’яснювати їхні права і обов’язки;
• зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з проведенням реєстраційних дій;
• відмовляти у проведенні реєстраційної дії, за наявності передбачених законом підстав.

«Не може існувати запитів, на які немає відповіді. Має бути створений винятково взаємний он-лайн доступ, аби працівники обох установ могли обмінюватися між собою інформацією. Тільки за таких умов можна позбутися подвійної реєстрації прав на землю»», – пояснює Олег Кулініч.

Читайте: Мораторій на продаж землі продовжено. Президент підписав закон

Тому в законопроекті автори пропонують надати державним кадастровим реєстраторам доступ в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Відмова від паперової бюрократії

Важливим аспектом є відмова від паперових довідок, витягів та інших документів. Адже паперові носії уможливлюють злочинні дії.

Паперові витяги стануть можливими, якщо вони здійснюватимуться з електронної форми, а також на них обов’язковим атрибутом буде QR-код, який міститиме інформацію про весь документ.

Як раніше повідомляв Landlord, держава здає в оренду земельні ділянки вдвічі дорожче, ніж власники пайових наділів. Торік українці за 1 га усередньому по країні отримували 1613,4 грн орендної плати. Тоді як державні наділи обходилися фермерам у 3431,5 за гектар. Найдорожче було орендувати держземлі в Хмельницькій області. Там гектар коштував 7780,8 грн.