ОСТАННІ НОВИНИ
Пандемія коронавірусу, яка охопила світ, внесла різкі корективи у плани розвитку світової економіки. Так чи інакше це вже відбилося на ринку аграрної продукції та, безсумнівно, продовжить впливати на нього в подальшому. Постає безліч запитань, на які в експертів поки немає повної та остаточної відповіді: якими будуть ціни на різні види аграрної сировини, чи вплинуть на світовий трейдинг сільгосппродукції обмеження і карантинні заходи, що вживаються у різних країнах, наскільки довгим буде період нестабільності світового ринку та як швидко почнеться зростання… У нашому огляді ми зібрали деякі приклади подій, які вже відбулися, і зробили попередній аналіз стану глобальної торгівлі продовольством і продовольчою сировиною.
Загальний фон березня
Наприкінці лютого світ трохи розслабився після того, як, здавалося, епідемія в Китаї була локалізована і з КНР почали надходити новини про поступове зменшення кількості хворих. Однак подальше перенесення епідемії до Європи та швидке поширення коронавірусу в усьому світі призвели до катастрофічних наслідків для глобальної економіки.
Влада практично всіх країн світу змушена була вжити жорстких обмежувальних заходів у спробі збити швидкість поширення епідемії, щоб не втягнути в колапс медичну галузь. У підсумку економіки багатьох держав почали поступово зупинятися. Звичні логістичні ланцюги та світові потоки, в тому числі й торгові, стали різко «стискатися».
Тепер вже звичною картиною на фінансових ринках є зростання волатильності валютних курсів, а провідні фондові індекси після безпрецедентного падіння на початку березня опинилися на позначках, які біржові брокери не бачили вже п’ять чи шість років. На додачу треба сказати, що всі вказані процеси проходили під час відчайдушних зусиль центральних банків розвинених країн хоч якось зіграти на випередження — адже всім було зрозуміло, які наслідки для світової економіки матиме поточна ситуація. На ринок жбурнули і продовжують жбурляти обсяги ліквідності, яких світ не бачив при жодній з останніх фінансових криз. Однак наразі це дає тільки обмежену підтримку ринкам, на яких панує повна невизначеність щодо того, як швидко зможе відновитися світова економіка після цієї епідеміологічної кризи. Усі фінансові інтервенції поки мають дуже обмежений короткочасний вплив і здатні лише підтримати ринки від остаточного падіння.
Додатковий удар отримав ринок нафти, ціни на яку у другій половині місяця впали нижче позначки $30 за барель. На тлі тотального падіння попиту на чорне золото Росія та Саудівська Аравія розв’язали цінову війну. Росія відмовилася продовжувати дію угоди про обмеження видобутку, що призвело до автоматичного виходу з неї і країн ОПЕК. Саудівська Аравія на додачу до збільшення видобутку ще й «увімкнула режим» демпінгу і пропонує істотні знижки на свою нафту до світових цін, намагаючись витіснити з «тонкого» ринку інших гравців.
Ринок продовольчої продукції
Втім, наразі ринок аграрної продукції здебільшого реагує на перекоси, що відбуваються в попиті та світовій торгівлі. Наприклад, із середини березня різке зростання цін продемонструвала борошномельна пшениця. Високий попит на хлібобулочні та макаронні вироби, спровокований обмеженнями під час карантинів, а також побоювання за можливість безперебійної роботи транспортної інфраструктури і портів були головними причинами цього. Крім того, активізувалися закупівлі з боку Китаю, який раніше за всіх виходить із «карантину» і наздоганяє втрачені темпи імпорту.
До того ж на ринку вже ходять чутки і про можливі обмеження відвантажень пшениці та круп з багатьох країн-експортерів, що будуть введені національними урядами для захисту продовольчої безпеки. Частково вже пішов таким шляхом Казахстан, і є побоювання, що Росія також може взяти з нього приклад. Девальвація російського рубля після падіння цін на нафту, з одного боку, підвищує конкурентоспроможність російської пшениці, а з іншого — веде до зростання цін на продукти з борошна всередині самої країни.
Уряд України поки заявив, що не обмежуватиме експорт зерна, що викликає попит на українське походження на тлі непередбачуваності обмежень з боку інших держав. Як наслідок — показують зростання і форвардні ціни на пшеницю врожаю 2020 року. Крім все тієї ж ситуації з епідемією виникають побоювання за погодні умови в Чорноморському регіоні. Стан посівів поки залишається гарним, однак суха погода веде до нестачі вологи у ґрунті, що може негативно позначитися на майбутній врожайності.
Кукурудза: чи відновляться ціни
Ціни на кукурудзу наприкінці березня продемонстрували відскік після тривалого періоду зниження, який почався ще до всіх бурхливих подій на глобальному ринку. З одного боку, на ринок тисне падіння цін на етанол, у результаті чого переробка частини кукурудзи в США на ці потреби може впасти.
З іншого — спостерігається стійкий попит на корми для тваринницького комплексу з боку того ж Китаю. Аргентинська кукурудза, врожай якої з’явився на ринку, зазнає труднощів з відвантаженням у портах. Карантин в Аргентині торкнувся транспортної логістики та призводить до перебоїв з поставками на експорт. Деякі оператори побоюються повного закриття аргентинських і бразильських портів через поширення коронавірусу.
Що стосується майбутніх цін, то основна увага, звичайно, крім ситуації з пандемією, буде спрямована на прогнози посівних площ у США. Початкові оцінки говорять, що США в новому сезоні можуть отримати врожай кукурудзи понад 390 млн т, що на даний момент стримує форвардні ціни на українську кукурудзу. Та й українські фермери, згідно з першими прогнозами Міністерства сільського господарства, планують збільшити площі посівів під кукурудзу в 2020 році на 5%. Таким чином, за сприятливого сценарію врожай кукурудзи в Україні може становити близько 40 млн т.
Олійні: вплив дешевої нафти
Ринок олійних наразі зазнає найбільших втрат у зв’язку з падінням цін на нафту. Ціни на олію, які росли в період грудень-січень, різко обвалилися на тлі падіння попиту з боку імпортерів, у тому числі й через падіння інтересу до біодизеля. Не стала винятком у цих умовах і соняшникова олія українського походження. Разом з тим підтримку ринку, крім побоювань за відвантаження, надає зростання цін на рослинні шроти. Ціни на соєвий шрот у Чикаго досягли максимальних значень із червня 2019 року. Гарним попитом користується також соняшниковий і ріпаковий шрот. Ціни на соняшник на внутрішньому ринку України також підтримуються за рахунок ослаблення курсу гривні до долара США.
Проте українське аграрне відомство очікує зростання площ соняшника в Україні у 2020-му як культури, що показувала найбільшу рентабельність виробництва минулого року. Є впевненість, що не буде відставати від нас і Росія, яка також може наростити виробництво соняшника в новому сезоні. Відповідно, це може негативно позначитися на цінах на соняшник у майбутньому. Очікується, що українські фермери можуть зменшити посівні площі під сою. Закон про скасування соєвих правок досі не підписаний, і в поточній ситуації є великі сумніви, що він буде підписаний взагалі. І тут ситуація може кардинально відрізнятися від ситуації на ринку соняшника, особливо з урахуванням попиту на продукти рослинного білкового комплексу. І, звичайно, величезних втрат із січня зазнали ціни на ріпак. Вплив падіння на ринку нафти тут був найбільш сильним. Форвардні ціни на український ріпак врожаю–2020 із січня впали в середньому на $70/т. Проте баланс ріпака в Європі залишається дефіцитним, і український ріпак, без сумніву, буде затребуваний європейським ринком. На жаль, скасування тих самих соєвих правок мало на увазі й скасування змін до режиму експорту ріпака. Але схоже, виробникам і трейдерам потрібно готуватися до того, що експорт ріпака з України буде йти за такими самими правилами, як і експорт сої.
Резюме: все стрімко змінюється
Втім, слід зауважити, що ситуація у світі та на ринках зараз змінюється кожного дня і ми перебуваємо на самому початку тривалого періоду нестабільності. Кількість факторів, що впливають як на ціни на ринку, так і на швидкість прийняття рішень його учасниками, зростає постійно.
Та, як ми бачимо, аграрний сектор є зараз одним з головних форпостів, що забезпечують стабільність всієї світової системи. Сподіваємося, це усвідомлюють і ті, хто вважав, що цей сектор в Україні не вимагає особливої уваги і є таким собі «сировинним» придатком сучасної світової економіки.
Текст: Олексій Єрьомін, аналітик компанії Agritel International
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
