HoReCa сприяє ринку фальсифікованого кисломолочного сиру

Частка контрафактної продукції та тіньових операцій на молочному ринку минулого року досягла 20%, проте реальні цифри можуть бути значно вищими. За оцінками, у грошовому виразі це становить приблизно 700 мільйонів доларів.

Згідно з інформацією від Спілки молочних підприємств України, яку цитує “БізнесЦензор“, більшість фальсифікованих молочних продуктів продають на ринках. Також великий обсяг підробок купують заклади галузі HoReCa.

Вадим Чагаровський, голова Спілки, зазначає, що для багатьох закладів важлива низька ціна продуктів, наприклад, усі заклади HoReCa купують фальсифікований кисломолочний сир. Лише одиниці віддають перевагу натуральному продукту.

Він також наголошує на тому, що споживачам слід звертати увагу на ціни і маркування товару, адже низька ціна часто не відповідає високій якості. Чагаровський радить бути підозрілими до товарів, ціни на які значно нижчі, ніж в магазинах.

Крім того, Чагаровський впевнений, що держава має всі необхідні інструменти для боротьби з тіньовими ринками, наприклад, через контроль за використанням ресурсів, таких як електрика, вода та газ.

За його словами, за наявності політичної волі проблему можна було б вирішити упродовж шести місяців, проте наразі відбувається лише прикриття незаконної діяльності.

Нагадаємо, приблизно 40% підприємств, що спеціалізуються на виробництві сирого молока, зазнали збитків до початку повномасштабної війни в Україні. В цей момент цей показник зріс до майже 60%.

Цьогорічний експорт сиру з України перевищив минулорічні показники, проте це може бути нестійким.

Частка тіньового ринку молочної продукції в Україні становить близько 20%, а фальсифікованої продукції — майже 10%. Серед негативних наслідків зазначено також шкоду міжнародному діловому та політичному іміджу України, зростання ризиків для здоров’я та життя споживачів, втрату надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Виробники свіжих молочних продуктів зазнали впливу зростання цін на молочну сировину, внаслідок чого почали плавно підвищувати ціни на свою продукцію.

Молокопереробники Болгарії стикаються з серйозним дефіцитом сировини, що спонукало їх звернутися за імпортом молока з України. Внаслідок скорочення поголів’я місцевими тваринниками, болгарські виробничі потужності зазнають нестачі сирого молока.

В Україні протягом січня-листопада 2023 року було вироблено 6,8 мільйона тонн сирого молока, що на 5,8% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Станом на 1 грудня, поголів’я корів в Україні оцінювалося у 1,3 мільйона голів, що на 6,3% менше, ніж на цю ж дату роком раніше. У агропідприємствах налічувалося 0,38 мільйона голів корів, що на 1,7% менше.

Експорт молочних продуктів з України у вартісній оцінці знизився в 2023 році майже на 30% в порівнянні з 2022 роком, тоді як імпорт збільшився більш як на 15%. Через це торік негативне сальдо експорту-імпорту склало – $77.2 млн, тоді як у попередньому 2022 році показник був позитивним – $28.2 млн.

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в грудні 2023 року ціни на молоко-сировину в Україні досягли поточних середньоєвропейських рівнів, що спостерігалося на українському ринку у 2020-2021 роках. Він вказує, що чинна закупівельна ціна відповідає балансу попиту і пропозиції сирого молока, що склалося на внутрішньому ринку. Зараз пропозиція молока-сировини в Україні майже рівна попиту молокопереробних підприємств.

Китай наближається до статусу третього найбільшого виробника молока у світі. Згідно з даними Rabobank, попри високий обсяг виробництва молока — Китай залишається головним імпортером цієї продукції через велику кількість населення та, відповідно, має великий попит на молочні товари, повідомляє DairyNews. Аналітики вказують на значну перспективу подальшого зростання внутрішнього споживання молока на душу населення, яке наразі становить лише третину від середнього світового рівня.

Державна служба забезпечення безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів оглянула свою діяльність протягом 2023 року. Також, за результатами фітосанітарних процедур 2023 року, 528 експортерів можуть експортувати сою, кукурудзу та ячмінь до Китаю. Згідно з повідомленням відомства, минулого року було узгоджено 16 форм двосторонніх ветеринарних сертифікатів на експорт продукції державного ветеринарного контролю та нагляду з України до 11 країн світу.

Маргарита Юзяк