Де в Україні найдешевше життя: у Держстаті порівняли індекси споживчих цін у регіонах

Упродовж перших трьох місяців 2024 року індекси споживчих цін на різні товари, включаючи продукти, показали зростання в усіх регіонах, за винятком Сумської області, у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Про те, де зараз в Україні дешевше всього жити, розповів Держстат.

Так, наприклад, найбільший приріст було зафіксовано в столиці, де індекс досяг 102,6%.

Найбільш значні зростання індексів споживчих цін зафіксовано в столиці та кількох інших регіонах. Найчастіше пік зростання спостерігається в березні. До таких регіонів належать області, де індекс перевищує 101,3%: Львівська, Одеська, Закарпатська, Кіровоградська та Дніпропетровська.

Також до цього списку входять регіони, де відбуваються активні воєнні дії та тривають зіткнення з противником: Донецька, Харківська та Миколаївська області. Ймовірно, це пов’язано з підвищеними ризиками для постачальників і нестабільністю в економічній сфері.

Найдешевші регіони України за середніми показниками зростання індексів цін включають Волинську, Київську, Рівненську, Тернопільську, Херсонську, Чернівецьку та Івано-Франківську області.

Найменший приріст індексів споживчих цін, що не досягнув позначки 100,9%, спостерігається в областях: Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській.

У Сумській та Черкаській областях навіть зафіксовано від’ємний рівень споживчих цін до квітня – 99,7%.

Що відомо про інфляцію в Україні

У січні 2024 року на сповільнення інфляції вплинули декілька фактів, включаючи зменшення загального попиту, яке склало 25% порівняно з рівнем до війни. Про це повідомив доктор економічних наук та ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Згідно з його словами, зниження попиту також було зумовлене війною, масовим виїздом біженців, мобілізацією чоловіків, високим рівнем безробіття (приблизно 20% робочої сили) і жорсткою монетарною політикою НБУ, яка обмежувала зростання кредитування в економіці.

Крім того, перенасичення внутрішнього ринку сільськогосподарською продукцією від рекордного врожаю також вплинуло на зниження рівня інфляції. Внаслідок блокування торговельних маршрутів експорт сільськогосподарської продукції зменшився на 7% за рік. У січні ціни на майже 60% продуктів харчування, за якими ведеться щоденне спостереження, знизилися порівняно з попереднім місяцем. Це стосується таких товарів, як свинина, птиця, курячі яйця, цукор, соняшникова олія, гречка, вівсяні та пшеничні крупи, борошно, макаронні вироби та хліб.

Читайте також: Інфляція в Україні: які продукти подешевшали і подорожчали

У січні 2024 року інфляція на споживчому ринку порівняно з груднем 2023 року склала 0,4%, а порівняно з січнем 2023 року – 4,7%. Якщо порівняти місячний приріст цін, то інфляція в Україні сповільнилася. Річний рівень інфляції знизився до 4,7% порівняно з 5,1% у грудні 2023 року.

У НБУ передбачають прискорення інфляції. У 2024 році інфляція залишатиметься помірною і повернеться до цільового діапазону у 2025 році. Після середини року вона трохи пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв.

Інфляція в єврозоні набуває обертів. У грудні 2023 року інфляція в єврозоні прискорилася до 2,9% у річному вимірі порівняно з 2,4% у листопаді. Це сталося через те, що уряди припинили підтримку високих витрат на енергоносії. Тим часом Європейський центральний банк встановив ціль у 2%.

Нагадаємо, Національний банк прогнозує, що інфляція помірно пришвидшиться у 2024 році, але вже наступного року увійде до цільового діапазону, знизившись до 5,8%, а у 2026 році – до 5%. Зазначається, що споживча інфляція наприкінці 2023 року сповільнилася до 5,1% у річному вимірі. Це сталося завдяки значній пропозиції харчів, послабленню тиску на витрати бізнесу та збереженню курсової стійкості.

Читайте також: В єврозоні інфляція сповільнилася до мінімуму 2021 року, але є ризик рецесії

Утім, після зниження безпекових ризиків у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8% та повернеться до цілі 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть як зменшення зовнішнього інфляційного тиску, зокрема через здешевлення енергоносіїв, так і послідовна монетарна політика.

У Нацбанку додали, що важливим завданням регулятора залишатиметься захист привабливості гривневих інструментів – підтримки такого рівня процентних ставок за гривневими депозитами, який убезпечить гривневі заощадження від інфляційного знецінення.

Валерія Пепеля