Бізнес підтримує вступ України до єврозони платежів SEPA, але наполягає на змінах у законопроєкті
Європейська Бізнес Асоціація схвалила гармонізацію антивідмивного законодавства, але запропонувала ключові поправки перед голосуванням
Український бізнес підтримує приєднання країни до єдиної європейської зони платежів SEPA, проте наполягає на доопрацюванні окремих положень законопроєкту №13233. Європейська Бізнес Асоціація (EBA) схвалила гармонізацію законодавства у сфері фінансового моніторингу, але запропонувала низку змін для відповідності європейським стандартам. Голосування у першому читанні може відбутися вже в середині липня.
Ключові пропозиції бізнесу
EBA підкреслює необхідність перегляду визначення “вищого керівництва” суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Наразі українське законодавство вважає таким органом загальні збори, тоді як у ЄС це поняття стосується осіб, які здійснюють оперативне управління. Бізнес попереджає, що залучення загальних зборів до ухвалення рішень може ускладнити оперативну роботу компаній.
Ще однією суттєвою пропозицією є спрощення процедури верифікації юридичних осіб-нерезидентів. Замість вимоги щодо надання копій легалізованих витягів або нотаріально засвідчених свідоцтв, EBA пропонує дозволити перевірку через аналіз офіційних даних з державних реєстрів інших країн.
Фінансовий моніторинг: пороги та штрафи
Законопроєкт передбачає суттєве збільшення штрафів для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щоб узгодити їх з європейськими стандартами. Однак порогові суми операцій, які підлягають моніторингу, залишаються на рівні 400 тис. грн (приблизно €8,5 тис.), що значно нижче за європейський поріг у €15 тис. EBA вважає цю норму такою, що потребує перегляду.
Також бізнес пропонує дозволити альтернативні методи ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, зокрема використання офіційних витягів з іноземних реєстрів замість копій паспортів.
Фінансовий комітет Верховної Ради вже рекомендував законопроєкт до першого читання 3 липня. Однак дискусії викликало створення реєстру банківських рахунків, контроль над яким має отримати Державна податкова служба.
Нагадаємо, що розробка законопроєкту велася Міністерством фінансів України спільно з відповідним підрозділом Європейської комісії. Його мета – забезпечити відповідність українського законодавства в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму європейським стандартам.
