Експорт у Європу без ілюзій: чому український медовий бізнес обирає обережне зростання

Жорстка конкуренція, регуляторні обмеження і висока вартість входу змушують українських експортерів меду відмовлятися від швидкого масштабування в ЄС.

Європейський ринок традиційно залишається ключовим напрямом для українського експорту меду. Він забезпечує коротший фінансовий цикл, зрозумілі правила роботи і стабільний попит. Водночас цей ринок має низку структурних обмежень, які роблять швидке масштабування складним і дорогим навіть для досвідчених гравців.

Одним із ключових факторів є обмежена сировинна база. Українські експортери працюють фактично з одним джерелом походження меду і не мають можливості комбінувати сировину з різних країн. Імпорт меду з третіх ринків в Україну залишається заблокованим на рівні регуляторики, що позбавляє бізнес гнучкості у формуванні собівартості.

Для європейських виробників ситуація інша. Вони можуть змішувати мед з кількох країн, балансуючи ціну і якість під вимоги роздрібних мереж. Це створює конкурентну перевагу, особливо в сегменті фасованої продукції і власних брендів.

Ще одним бар’єром залишається сама модель контрактів у ЄС. Ціни часто фіксуються на тривалі періоди, умови відповідальності жорсткіші, а горизонти окупності довші, ніж звик український бізнес. До цього додаються мита, логістика і необхідність інвестувати в маркетинг без гарантії швидкого повернення вкладених коштів.

Саме тому більшість українських експортерів меду обирають обережний підхід до роздрібних форматів. Власний бренд має сенс лише тоді, коли економіка процесу дозволяє працювати з достатньою маржею. У періоди високих цін і повернення мит роздрібна модель швидко стає збитковою, і компанії свідомо відмовляються від масштабування заради самої присутності на полиці.

Паралельно з цим іде дискусія про можливість відкриття або купівлі виробництва в Європі. Такий крок потенційно міг би вирівняти умови конкуренції, але потребує десятків мільйонів доларів інвестицій і довгого горизонту окупності. В умовах війни та нестабільних ринків багато компаній ставлять ці проєкти на паузу, зосереджуючись на підтримці операцій в Україні.

У результаті стратегія українського медового бізнесу в Європі дедалі більше базується на холодному розрахунку, а не на амбіціях. Пріоритетом стає керованість, збереження маржинальності і здатність адаптуватися до регуляторних змін.

Про обмеження та можливості роботи українських експортерів меду на європейському ринку Landlord поговорив із генеральним директором компанії Beehive Семеном Гагаріним.