Експорт просів, гроші є, але переробники тиснуть: головні підсумки агросезону

Українські аграрії завершили маркетинговий сезон із суперечливими результатами: обсяги експорту зернових і бобових просіли на 11 млн тонн, але загальний валютний виторг збільшився до $11,2 млрд. Цей парадокс пояснюється ринковими коливаннями цін і активними продажами восени 2024 року. Та справжня боротьба розгортається не на світових ринках, а всередині країни — переробники знову намагаються обмежити аграрний експорт, тиснучи через Верховну Раду, йдеться в публікації Ліга.нет.

Кукурудза — головний провал сезону

Обсяги експорту кукурудзи скоротились до 21,5 млн тонн — мінус 26% порівняно з попереднім сезоном. Головні причини — зниження попиту з боку Китаю та загальна нестабільність на ринку після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

Ціни восени досягали $200/т, але до червня впали до $150. Попри зниження обсягів, експортери отримали $4,5 млрд — лише на $200 млн менше, ніж торік.

Пшениця стикається з обмеженнями

Фізичні обсяги експорту пшениці зменшилися до 15,5 млн тонн, хоча вартісно виторг зріс до $3,2 млрд. Основні ринки — Іспанія, Італія, Румунія.

Але в сезоні 2025–2026 ситуація ускладниться — ЄС запроваджує нові квоти, які у п’ять разів менші за можливості українських трейдерів. На додачу, Росія скасувала мита на свою пшеницю, а в Азії очікується хороший врожай. Тож українським експортерам доведеться переорієнтовуватись на Індію, Пакистан, Бангладеш.

Соя і ріпак — прибуток під загрозою

Усі надії аграріїв цього сезону — на ріпак і сою. Експорт сої виріс до 3,8 млн тонн, а виторг по обох культурах склав по $1,56 млрд. Основні покупці: Туреччина, Єгипет, Пакистан (соя), та ЄС (ріпак).

Саме на ці культури націлились переробники: вони вдруге подають до парламенту законопроєкт про 10% експортне мито на сою та ріпак, щоб примусити фермерів продавати сировину всередині країни.

Переробники проти аграріїв: хто виграє?

Лобі переробників (зокрема Kernel, Bunge, Оліяр) сподівається завантажити недовантажені заводи — сьогодні вони працюють лише на 60% потужностей. Але купувати сировину за ринковими цінами не готові — тому і тиснуть на депутатів.

Проти — аграрний комітет, ВАР, УКАБ та більшість фермерських об’єднань. Міністр агрополітики Віталій Коваль намагається “шукати баланс”, але тон його позиції ближчий до переробників.

Що кажуть економісти?

За оцінкою агроекономіста Олега Нів’євського, фінансові втрати фермерів у разі введення мит становитимуть 7,7 млрд грн, тоді як вигода для переробників — лише 1,3 млрд грн, а держбюджет отримає 6,2 млрд грн. Водночас загальні втрати для економіки — 170 млн грн.

Валютний ризик і втрати конкурентоспроможності

На фоні вже існуючих складнощів з кукурудзою та пшеницею, додаткові бар’єри на експорт ріпаку та сої — це ризик втрати валютної виручки для країни. Аграрії наголошують: внутрішній ринок не зможе забезпечити конкурентну ціну, і без доступу до зовнішніх ринків виробництво стане збитковим.

Аграрний сектор, попри падіння обсягів, тримає валютну стабільність країни. Але спроби “загнати” прибуткову сировину на переробку всередині України можуть обернутися економічними втратами для фермерів, галузі і бюджету. Наступний сезон стане вирішальним у боротьбі між ринком і ручним регулюванням.