Експерти пояснили, чому Україна не забезпечує внутрішні потреби в крохмалі

Сукупно, вітчизняні заводи з переробки випускають приблизно до 10 тисяч тонн крохмалю на рік, і цього недостатньо для внутрішнього ринку, не кажучи вже про зовнішні. Про це повідомила Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі, передає Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції (UAFES).

Закривати дефіцит крохмалю на внутрішньому ринку у 2017/2018 МР прийшлось поставками його з Румунії та Білорусії. Також, за словами експерта, за цей же період крохмаль практично не експортували, тому що ціни на цей продукт всередині країни були вищими ніж на зовнішніх ринках. Отже, виробникам не було сенсу витрачати кошти на логістику.

Разом з цим, експорт крохмалю залишається бажаним у підприємців. Так, у 2016-му один із переробників – ПБП «Вимал»  спробував зайти на ринок ЄС у рамках виділеної Україні євроквоти, успішно відпрацював увесь сезон, і був відверто задоволений легкістю розробленого механізму.

Проте, за словами директора ПБП «Вимал» Сергія Самоненка, його підприємства на сьогодні зосередилось на внутрішньому ринку.

«У нас була мета – перевірити чи можливо постачати український картопляний крохмаль на зовнішні ринки. Для цього ми вибрали декілька напрямків, зокрема Європу та Південно-Східну Азію, і спробували на цих ринках попрацювати. За всю історію країни вперше продали  картопляний крохмаль до ЄС. Також опанували експорт до Китаю. Наразі зосередилися на українському ринку», – каже бізнесмен.

Та додав, що виробники картоплі не «заточені» на переробку своєї продукції у крохмаль. Каже, картоплярі зазвичай здають на крохмаль відходи.

«Крохмаль є продуктом непростим і виготовляти його нелегко. Картопля має відповідати всім показникам безпеки, які висуваються до сировини, бути високоврожайною та з високим вмістом крохмалю – біля 20 % і вище»,- говорить Сергій Самоненко.

Згідно повідомленню, у Німеччині 44 % вирощеної картоплі спрямовується на переробку, то в Україні цей показник становить лише 5-6%, що свідчить про ефемерність переробної картопляної галузі як такої, не зважаючи на наявність в Україні чотирьох крохмальних заводів (в 2019 році має запустити свої переробні потужності агрохолдинг «Мрія») і двох чіпсових заводів, до числа яких приєднається третій у сезоні-2018/19.

У переробників є надія,  що зацікавлення виробників більш високими закупівельними цінами посприяє поліпшенню якості їхньої продукції. Тоді це дозволить експортувати крохмаль на світові ринки за дуже конкурентною ціною.

«При правильному підході до вирощування сировини і, безпосередньо, процесу виробництва продукції Україна має всі передумови для того, щоб найближчим часом налагодити поставки крохмалю на зовнішні ринки»,- підсумував Сергій Самоненко.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати