Як зберегти урожайність в умовах посухи

З часу набуття Україною незалежності родючі чорноземи, які вважалися найкращими у світі, втратили 30-40% гумусу й перейшли до розряду ґрунтів із середньою родючістю . Про це свідчать дані Інституту ґрунтознавства і агрохімії імені Соколовського.

Окрім того, останні роки відзначилися глобальним підвищенням температури на 1-2 °С, що спричинили стресові умови у рослинництві. Торік у південних областях України і в Києві середня температура влітку була на 4°С вище за норму.

Оптимальною кількістю опадів в Україні для сталого землеробства вважалася норма на рівні 700 мм на рік. У південних областях таке траплялося за останні 50 років 7-8 разів. Посуха стала звичайним явищем і для лісостепової зони. Господарства, які не подбали про стратегію розвитку свого бізнесу (з поправкою на клімат), зіткнулися зі значним падінням урожайності. Цього ж року посуха була унікальною, бо поєднала атмосферну, ґрунтову і гідрологічну.

Незмінні впродовж десятиріч класичні методи обробітку ґрунту, зокрема оранка, призвели до багатьох негативних явищ, одне з яких — «плужна підошва». Але найбільші втрати родючості — через нерозуміння процесів, що відбуваються в орному (верхньому) шарі ґрунту й інтенсивне використання мінеральних добрив за повної відсутності органічних. Як наслідок, урожай зернових в деяких господарствах Жашківського району Черкаської області склав 2,5-3,5 т/га при нормі 5-6 т.

Високі температурні режими за відсутності атмосферної і ґрунтової вологи унеможливили засвоєння мінеральних добрив кореневою системою рослин. Безсистемне внесення добрив спричинило їх мінералізацію.

Вирішення цієї проблеми полягає в комплексному підході до ґрунту як до живого середовища. Адже у верхньому шарі ґрунту знаходиться безліч мікроорганізмів, бактерій.

Першим кроком є розрушення плужної підошви, яка унеможливлює накопичення вологи в нижчому шарі ґрунту та обмежує освоєння цих шарів кореневою системою рослин. В цьому ж шарі ґрунту знаходяться недоступні та невикористані рослинами змінералізовані макроелементи, особливо фосфор та калій.

Тут невід’ємним компонентом стає застосування біологічних препаратів на основі корисних мікроорганізмів. В процесі життєдіяльності бактерій в ґрунт виділяються речовини (індолілоцтова кислота), які перетворють сполуки в доступні рослинам. Препарати на основі гриба Trichoderma мають здатність продукувати антибіотики, які пригнічують розвиток фітопатогенів. Знищуючи грибкові захворювання в грунті і рослинах, антибіотики блокують розвиток небезпечних хвороб грунту, – фузаріозу, кореневої гнилі, аскохітозу, фітофторозу (кореневі гнилі спричиняють втрати врожаю до 30%). В той же час Trichoderma є ідеальним біодеструктором пожнивних решток.

Поєднання сидеральних культур та органічних добрив має стати невід’ємною частиною заходів для підвищення родючості ґрунтів.

Важко уявити, як вижити в умовах засухи рослині, що постійно перебуває під агресивною дією мінеральних добрив, широкого спектру пестицидів, які жодним чином не забезпечують умов стимулюючої дії, а, навпаки, пригнічують її.

Варто розуміти, що годувати потрібно не рослину, а землю. Якщо земля знаходиться в хорошому здоровому стані, на ній ростимуть здорові продуктивні рослини.

Сільгоспвиробники, які мають земельний банк 3 000 – 10 000 га і більше, можуть побудувати свій завод по виробництву біопрепаратів на основі бактерій для захисту та живлення рослин. Це дасть змогу не лише економити значні кошти, а в комплексі з внесенням органічних добрив відновити та зберегти наш основний ресурс – землю. Зокрема, для забезпечення 3 000 га землі такий завод буде коштувати $115 000.

Валентина Лановенко, президент Академії Органічного Садівництва «Ekogarden», власник органічного розсадника  родини Лановенко