Думки

Як перейти на сталий розвиток у сільському господарстві

Відкласти на сталість: Як поєднати прагнення до максимального прибутку з інтересами спільнот і збереженням довкілля та забезпечити стійкість свого бізнесу в майбутньому

Як перейти на сталий розвиток у сільському господарстві

Текст: Санджей Сетхі, директор з питань сталого розвитку Phoenix Group, ОАЕ

Зараз досить небагато людей, зокрема і представників аграрної галузі, розуміють, що означає сталий розвиток сільського господарства. Це новий термін, а сталий розвиток аграрної та продовольчої сфери — новий глобальний тренд. Кінцевий варіант визначення цього поняття ще залишається справою майбутнього. Під сталим розвитком ми розуміємо поєднання трьох платформ, трьох щаблів: доходу, людей і планети.

Так, будь-який бізнес націлений на отримання прибутку. Під планетою мається на увазі навколишнє середовище. І йдеться про людей, які працюють на вас, людей, що не є частиною вашої компанії, але можуть бути постачальниками та клієнтами, людей, які передали вам землю в оренду чи лізинг, це можуть бути спільноти, ферми, школи, лікарні тощо.

Будь-який бізнес, який отримує дохід, але не враховує двох інших факторів, не може вважатися сталим. Наведу простий приклад — що трапиться, якщо я куплю кілограм винограду та з’їм його сам, не поділюся з родиною? Це дрібниця, але мої рідні перестануть мені посміхатися і гірше буде тільки мені самому. Тобто у житті ми робимо багато для сталості, але не визначаємо це як термін.

Якщо завтра наші покупці будуть занепокоєні, що у Чорноморському регіоні зростає рівень онкологічних захворювань, і хвилюватимуться, що тут перевищений рівень пестицидів, то ми будемо закуповувати для них зерно в іншому місці. Є термін MRL (maximum residue limit) — максимальний рівень залишку. Він показує, яка кількість хімічних речовин, що використовують аграрії, потрапляє на стіл у складі готових продуктів.

В Україні ми обробляємо 22 га землі в Одеській області, і я знаю, як важко змінити свідомість фермерів і переконати їх використовувати менше пестицидів. Нам кажуть: «Це погіршить нашу врожайність і вплине на дохід підприємства». Але ж дослідження доводять: якщо не використовувати агрохімію останні 22 дні, це не вплине на врожайність. Наприклад, у В’єтнамі дотримуються цього правила, мають нормальні показники MRL, а ми отримуємо звідти якісну продукцію, за яку пропонують гарну ціну.

Таким чином ми вже поєднали дві платформи — отримання доходу і людей, споживачів. Можна піти далі — наприклад, якщо я буду використовувати для поливу питну воду, якої не буде більше ні в кого в регіоні? Я можу мати на це юридичне право, але чи буду я мати право соціальне? Адже я повинен враховувати інтереси спільноти, що живе у місцевості. Це мої робітники і мої споживачі. І це вже напряму пов’язане з питанням дбайливого ставлення до довкілля, як і використання пестицидів. Ми всі бажаємо споживати якісні продукти, мати якісну питну воду і жити в якісному середовищі. Так ми виходимо на третій рівень — планету, збереження середовища у глобальному розумінні.

Прагнути до сталого розвитку — означає вчитися правильному землеробству, оптимальній організації ланцюга постачання та переробки. Закуповувати продукцію тільки у компаній, які підтримали принципи сталого розвитку, формувати робочі місця, не вирубувати ліси, раціонально використовувати водні ресурси. Таким чином можна зберегти своє майбутнє. Адже ми хочемо бути впевнені, що через п’ять, 10 чи 15 років зможемо і далі працювати, користуватися родючими землями, мати фахових робітників і отримувати дохід. Тому наш слоган мусить бути таким: «живи сам і дай жити іншим».

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку